Знаю, схоже на купу сміття, яким я зі своєї сторони наче засмічую нашу спільноту. Та знайшовши в цілій купі уже перечищеної картоплі отаке маля, мені чомусь захотілось якось висвітлити свої емоції в той момент. Адже іноді митцю потрібна муза, а я не митець, та все ж наші емоції іноді виражаються настільки по різному і виливаються назовні, навіть як ми не хочемо цього демонструвати, від таких дивних моментів в житті...
І тоді мені здалось, що можливо, це найбанальніше, в що може вилитись така асоціація, та звучить аона саме так - В цілій купі загублених і втрачених надій, все ж знайдеться один з щирою любов'ю, який готовий рятувати світ.
