Відчуття, ніби я потрапила в якусь іноземну сферу))) Коли така штуковина рухається з шаленою швидкістю по автостраді, чи по місту - єдине що встигаєш висловити - це матюк, в сторону наїздника, який безстрашно мчить на своєму мустангу)))) Та коли оглядаєш таку металеву красуню, чи то красеня в ось такій кімнаті, з притупленим світлом - все сприймається зовсім по іншому, з моментами захоплення від того, хто без страху зумів осідлати такого жеребчика)) Він, до речі, продається, може хто хоче давно втілити мрію )))
Все це, звичайно, жарти, я абсолютно не прихильник такого виду пересування, яким би воно не було - хоббі чи потреба. Як кажуть баби на лавочці - я пересуваюсь 11 тролейбусом, тобто своїми 2 ногами)))) Хоча комфортність і мобільність руху на автомобілі, звичайно, давно полоняє, ще й з'вились в цьому потреби. Та на таку двоколісну штукенцію я б ні за що не сіла. Просто досить і того, щоб поспостерігати за мистецьким винаходом якогось механіка, який явно вклав в це чудо людського творіння усі які тільки набув знання і смак, адже вигляд і справді дуже красивий) Це вже щось зі сфери мистецтва...
