Вітаю вас,шановні читачи. Сьогодні я разповім вам про чергову рибалку на морі.
Прибув я на море десь у другому часі дня,було спекотно. Я знайшов місто де меньш вс'ого людей,й почав зберати вудку,а всім цікаво.що там той дядько робить?
Зібрав все,й закинув вудку,люди зустричали мене з посмішкою і я їх розумів,тут мелина,кого можна спіймати на мілині? Але, коли я другий раз закинув вудку, я начебто відчув покльовку ,та підсік рибину,при виваджуванні не відчувалось, що там е риба,і от я бачу, як хвиля допомогає мені виваджувати рибу,і я побачив на березі біленьку рибку,я довго її не мучав і спокійно відпустив.
До мене підійшов чоловік, й почав розмову "що,чому і тае інше", він спитав,навіщо я руйную свою спину,чому не сідаю? А куди сісти, на що? Він знайшов стілець і дав мені,мене сдивувала його добродійність,наговорившись, він побажав мени гарного улова та пішов.
Через деякій час, прийшли троє дітлахів і попросили навчити їх закидуваи вудки,я відповів, що на вудки з початку треба подивитись,через 20 хвилин вони опенились навколо мене,коли я побачив телескопічні вудки з поплавцями, я посміхнувся,я подивився на все уважно,й спетав ,чому поплавці нідоогуджені? Вони нічого не знали,двоє близнюкив та один ефіопчик, я разповів, що та як і почав іх вчити як закидати поплавець,вага не велика,вітер сильний,важко. Вони були вдячні мені,й попросили наживку на гачок,я дав. Поки я закидав з берега вудку,вони зайшли у воду й намагались закидати стоячи у воді.
Час підходив до вечора,й треба було збератись,зібрався я швидко,а що там скласти одну вудку? Перейшов дорогу,почекався свого автобуса, поїхав до дому,рибалка запам'яталась на завжди.
Пишить свої коментарі,навколо якої водойми, ви були і якщо рибалили,то яку рибу ви спіймали?
Посилання на мое фото:
