Привіт друзі. На цих вихідних, я взяв до дому роботу з надією її підтягнути. На її підтягування вдалось виділити всього біля години часу. І то - в неділю, з самого ранку…
Зате, я дуже багато часу провів на свіжому повітрі, компенсувавши свій тижневий графік сидячої роботи.
Погода так і манили до себе. Благо, поряд є люди, які вимагають моєї уваги. Змушуючи проводити час з ними. В такі моменти, періодично виникає невелике бажання побути на одинці, але його вибиває життя своїм прекрасним інтенсивним ритмом.
Та і як можна сидіти вдома, коли навколо така краса!?
Давно я з таким захватом не гуляв по парках міста, насолоджуючи падінням сніжинок на обличчя. Важкості від ваги санчат, які піднімав на гірки. Чи від відчуття, що серце от-от вискочить, після інтенсивної пробіжки з санчатами в руках.
Якщо вірити прогнозу гідрометцетру і моєму самопочутті – то вже не довго довелось насолоджуватись такій, «справжній», зимі.
Звісно, в таку зиму можна проводити час і за переглядом контенту. В цьому свій особливий шарм. Ммм, піжамні дні, коли ти як холоднокровна тваринка вигріваєшся під ковдрою.
Якось так. Правду говорять - «Осідлавший тигра – спішиться не може». Якщо навчився бачити красу у всьому, ти вже не зможеш її не бачити. Сподіваюсь, ви також побачите ту красу, що я намагався передати за допомогою цих фото. Всім віртуальні обнімашки 🤗 :)
Ps - розпочав свій рух в щомісячному челенджі від 
Дякую за увагу! 💙💛
