Well, I disappear again to appear:)
It sounds philosophical. Lately I have been constantly living between the village and the city. After all, I have to finish some things in the city, and in the village there are cats waiting for me...
So a few days ago a mini-adventure happened. Electricity in my house went out. I thought it was some kind of general repair in the village. However, at the end of the working day I realized that the light had not appeared, although other neighbors have it. The neighbor boy suggested that something had disconnected on my electrical panel, but it was not a hard breakdown.
Ну що ж, я знов зникаю, щоб з'явитись:) Звучить по-філософськи. Справа в тому, що останнім часом постійно живу між селом і містом. Адже в місті маю завершити деякі справи, а в селі мене чекають коти...
Отож кілька днів тому сталась міні-пригода. У мене зникла електрика. Я весь день думала, що це якийсь загальний ремонт у селі. Проте наприкінці робочого дня зрозуміла, що світло не з'явилось, хоча в інших сусідів воно є. Сусідський хлопчик підказав, що на моєму електричному щиті щось від'єдналось, але на його думку це складна проблема. Розумна дитина росте.
Well, first of all, I charged my phone at the neighbors' and decided not to worry, but to spend time in the cozy light of a candle. I lit the stove to warm the house... The mood was strange. It was unclear what time of year it was outside the window. And memories arose of how the electricity was turned off about two years ago. Then the russian orcs fired heavily at our power plants.
Що ж, в першу чергу я зарядила телефон у сусідів і вирішила не хвилюватися, а провести час у затишному світлі свічки. Я розпалила піч, щоб обігріти хату... Настрій був дивний. Незрозуміло, яка пора року за вікном. І спогади про те, як вимикали електроенергію приблизно два роки тому. Тоді орки сильно стріляли в наші електростанції.
One lonely can of beer was waiting for me in the corner of the cupboard. And that's not bad either. So, I had this strange composition on my windowsill.
First of all, I was struck by these shadows around the glasses. These are old (or rather, old-fashioned) Soviet glasses, but their shadows added some charm and mystery to them. The king of the Goths, Germanarich, was looking at me slyly from the can. I don't know why the beer is called that, but it's quite tasty.
Secondly, when I got closer to the windowsill, I saw that the candle was reflected in the window many times... Its flame was also layered. Why so many reflections? I remembered that this is a five-chamber profile.
Ну що ж, у закутку шафки мене чекала ще одна банка пива. І це теж непогано. Коли живеш на хуторі, де немає ніякої інфраструктури, то пиво є досить цінним продуктом:) Отож, в мене на підвіконні виникла отака дивна композиція.
По-перше мене вразили оці тіні навколо склянок. Це старі (чи краще сказати старомодні) радянські скляночки, але їхні тіні додали їм якогось шарму та загадковості. З банки на мене хитро дивився король готів Германаріх. Не знаю, чому так називається пиво, але воно доволі смачне.
І по-друге коли я підійшла поближче до підвіконня, то побачила що свічка багаторазово відображається у склі... Ще й її полум'я теж розшароване. Намагалась згадати уроки фізики. Чому аж декілька відображень? Згадала, що це є п'ятикамерний профіль.
So my evening still life is equally suitable for both the Shadow contest and the Reflection contest #220 by 
To be honest, I was planning to write here right away, but my phone started to discharge very quickly, and I wanted the charge to last until the morning. That's mysticism. Sometimes it's better to take a break from technological advances. It helps to feel reality directly!
Отож мій вечірній натюрморт однаково підходить і до конкурсу тіней, і до конкурсу відображень. Чесно кажучи, я одразу планувала написати сюди, але телефон прямо на очах почав швидко розряджатись, а я хотіла щоб заряд протримався до ранку. Отака от містика. Іноді краще відпочити від досягнень техніки. Це помагає відчути реальність напряму! А ми все менше це робимо...
