Не вмієш збирати гриби? То вирости їх!
Саме так склалося у мене.
Влітку у нашому рідному лісі зовсім не було грибів. Мій друг, надивившись картинок з інтернету, вирішив вирощувати шампіньйони.
У квітковому магазині ми купили брикет із компосту, в якому вже був засіяний міцелій. Ця радість коштувала 160 грн. Обіцяли нам зібрати до 10 кг. грибочків:)
Близько десяти днів міцелій дозрівав у прорізаному пакеті, аж ось компост повністю побілів.
Наступний етап: посипати його очищеним ґрунтом товщиною в 5 см. і чемно збризкувати із пульверизатора двічі на день.
Чесно, я одразу вірила в успіх. До мене це ніби якась магія. Ящик ми розмістили у коридорі, де мало світла і прохолодно (я живу у приватному будинку в селі, місця вдосталь). Але моя мама з нас сміялася:)
Яка ж була радість, коли з'явилися перші грибочки. Спочатку вони ніяк не підростали, аж ось я прокидаюся зранку, я вся поверхня покрита великими печерицями!!! Ми вдосталь насмажили, поділилися з мамою, маленькі замаринували.
Згодом було ще десь 2 хвилі, вже менші. Потім ми перенесли грибочки у підвал (або як у нас кажуть льох), бо купили ще один набір. Але там їм не дуже сподобалося, може надто волого... Проте ще досі я збираю там іноді по кілька грибів, які вдало доповнюють суп чи овочеве рагу (м'яса я не їм, тому це дуже доречно).
Отож, в результаті ми зібрали десь 6-7 кг, менше, ніж нам обіцяли, але результатом задоволені. Для мене найважливіше це процес. Є куди вдосконалюватися, тепер я більше розумію, чого хочуть ці дивні творіння.
Є маленька мрія вирощувати такі грибочки на продаж, але звісно для цього потрібно мати бодай з 10 наборів і ще самим виготовляти компост:) А це вже зовсім інша історія.
У моїх наступних дописах я дам кілька простих рецептів з печеричками... Кулінар з мене дуже слабенький і це ще одна причина любити шампіньйони, адже готуються вони швидко і просто. А ще їх можна їсти... сирими...
