Вітер колише тишу,
спокою в морі нема.
Море на скелях пише
спогади й імена.
Наново охрестивши,
синьо малює рай
і обіцяє тишу —
тільки йому зіграй.
Можеш йому сказати
вслід за ревінням хвиль
про недозріле завтра
чи про забутий біль,
чи про життя посуху
й те, що на смак гірчить.
Але ти краще слухай:
море слухняних вчить.
Каже, що все на світі
має припливу час.
Каже, що навіть вітер
згасне, немов свіча.
Люди, як ті піщини
перед лицем води.
Ти ж із морської піни
знову зродись і йди.
Плакати — це не сором.
Навіть не сором — злість.
Хвилі все змиють скоро,
виткані з Божих сліз.
Кожен торує сушу
в пошуках нових чуд.
Соромно — власну душу
зрадити і не чуть.
Сяє в промінні пізнім
чайок стрімкий політ.
Моря й людини пісня
тихо колише світ.
(24.08.2020, Лебедівка)
Duet
The wind sways the silence,
there is no calm in the sea.
The sea writes on the rocks
memories and names.Baptizing you newly
it draws blue paradise
and promises silence -
just play for it.You can tell it
following the roar of the wave
about unripe "tomorrow"
or about forgotten pain,or about the drought of life
and about everything that tastes bitter.
But you better listen:
the sea teaches the obedient.It says that everything in the world
has a tide time.
It says even the wind
will go out like a candle.People are like those grains of sand
in front of the face of water.
But you be reborn from the sea foam
and go forward!Crying is not a shame.
It's not a shame to be angry.
The waves will wash away everything soon,
woven from God's tears.Everyone goes by land
looking for new wonders
It's a shame to betray
and not hear yourn own soul .Rapid flight of seagulls
shines in the late rays.
Song of the Sea and a Human
quietly sways the world.(Lili de Leopolis. August 24, 2020, Lebedivka, Odessa region, Ukraine)
Thank for your visit. Join my initiative #fridaypoem with your own poems or works by your favorite poets.
You can listen to this audio poetry here (in Ukrainian):
