Що краще: сад чи ліс? Де погуляти у теплу осінню днину, після тижневого сидіння вдома?
Коти кажуть, що краще сад. Тут класні старі дерева для кошачого фітнесу, тут мишачі нірки і хата поряд, якщо захочеться випросити смаколиків.
Але Вася іноді уявляє себе собакою, тому подався за мною в ліс. Коли ми опиняємося на пагорбі в глибині лісу, Вася жалібно плаче і, почувши вдалині дзвінкі голоси дітей-грибників, ховається в кущі.
Я б дуже хотіла назбирати грибів і написати про це модний пост. Але я придумала свою класифікацію: є гриби для їжі, а є для фотографування.
Почали рости гливи, але я не впевнена у цьому на 100%, тому сподіваюся якось взяти зі собою маму (вона смачно маринує гливи). Добре було б навчитися розрізняти парасольки, смачнющі й поживні.
З цікавістю відзначаю, що цього року ніяк не жовтіє ні ліс, ні сад. Буки такі ж як місяць тому. Парадокс, але в місті жовтіше, бо там багато лип і кленів.
Зате на закинутому піщаному кар'єрі золотіють берізки... Років з 10 тому кар'єр був схожим на якусь пустелю. А тепер природа затягує свої рани. Сосни, берізки і акації чіпляються за піщаний грунт. А ось і сюрприз: літні маки перекочували в осіннь...
Лагідне осіннє сонце дуже швидко котиться вниз... Повертаюсь додому, кличучи Васю, який десь дві години чекав мене у лісових кущах. Ех, як чудово повернутись на рідне подвір'я...
