Привіт, Друзі! Так склалося, що багато українців втратили свої домівки, землю та навіть життя. Багато хто з нас не може повернутися до дому і, я не виняток. Чи відбудеться це колись? Не знаю. З кожним роком, нажаль, все більше втрачається на це надія. Але, рідний дім не відпускає так просто. Мене зможуть зрозуміти ті хто через це пройшов або проходить, навіть не знаю яке тут слово підібрати. Тому, цей вірш присвячується тим хто багато чого втратив посеред цієї клятої війни. Цей вірш буде реалізований у пісні пізніше, за допомогою якої спробую передати це важке відчуття між переривами зі світлом та повітряними тривогами...
Вірш: "Розбите скло"
***********************
Я без дому важко йти
Війна накрила всі шляхи
У домі злість
Там темнота
Розбите серце
Ні слів
Ні сна
****************
Там вишні цвіли
А тепер мертва тінь
Колись співала душа
Тепер тільки біль
*****************
Розбите скло
Мій дім у снах
Холодний дим
В очах страх
Розбите скло
Серце кричить
Але надія в мені ще горить
*****************************
Все було
Як вільний птах
Дихала любов у днях
Тепер же сніг на полі крові
Життя вкрали злі Без любові
*******************************
Там
Де світились зорі вночі
Тепер тільки попіл
Лише мовчання в душі
*******************************
Розбите скло
Мій дім у снах
Холодний дим
В очах страх
Розбите скло
Серце кричить
Але надія в мені ще горить
*******************************
PS: 