О, я цю книжку нещодавно читала. І я її читала в чудовому перекладі українською мовою ще радянського перекладача. Після того навіть шукала, чи не було у нього своїх творів, настільки пісенно він виклав текст.

У мене своя рефлексія пов'язана з цим романом. Те, що для мене найзворушливішим були не моменти знущання над африканцями чи мулатами, не їх тяжка доля і переживання, а хвороба білої дівчинки. І це так характерно, що ми не обираємо той момент, який нас найбільше вразить, але психологія людини така - хто нам ближчий, за того переживаємо більше. Принаймні маємо це визнавати.