Минулого разу, будучи в Барселоні, нам не вдалося відвідати музей Далі, тому на цей раз запланували завчасно. Пощастило нам з екскурсоводом, який розповів багато цікавого під час подорожі.
Наш шлях проходив через середньовічне містечко Жирону. Почали знайомство з візитної картки міста - кольорових будиночків на березі річки.
Стоїть тут шабашний дім,
де відьми зустрічаються і деяких чоловіків перетворюють на риб. А в річці і дійсно плаває багато великих коропів😂.
Один з мостів через річку, спроектований Густавом Ейфелем, що підтримується тільки металічними конструкціями. Така собі репетиція перед однойменною вежею)
Символом міста є скульптура у формі левиці.
Раніше її використовували як пароль. Якщо житель підходить, а місцеві ворота зачинені, то цілує «п’яту точку» левиці і охорона розуміє, що свій і пускає в місто. А хто стукає в ворота, той чужинець. Ми не стали цього робити- нас і так пропустили😀
Покровителями міста вважають святих Фелікса і Нарциса. Вони були страчені імператором в 303 році, а на місці їх захоронення стоїть церква св. Фелікса. Це велика будівля, побудована в XII-XVII ст., в якій об‘єднано декілька стилів - бароко, готика і романський.
Зі святим Нарцисом пов’язано багато легенд. Одна із них про те, що тікаючи від переслідування імператора, який влаштував гоніння християн, Святий Нарцис вийшов через вікно.Але заплутав сліди, залишивши відбиток ноги, направлений в протилежному напрямку. Цей слід можна побачити неподалік церкви і потерти на удачу.
Є ще одне чудо, яке зробив Нарцис уже після страти. Коли місто захопили французи і пограбували гробницю, з неї вилетіла зграя мух і покусала нападників. Після чого вороги почали важко хворіти.
З того часу мух вважають захисниками Жирони і тут є навіть вулиця мух.
Святому Нарцису присвячене свято 29 жовтня, яке місцеві жителі святкують тиждень з карнавалом, танцями та концертами.
Тут добре збереглися стіни стародавньої фортеці, з якої відкривається вид на все місто.
Відомий кафедральний собор Жирони, Санта-Марія, який має найширший готичний Неф, занесений в книгу рекордів Гіннеса.
Якщо піднятись до собору, порахувати сходи і спуститись рахуючи і якщо кількість сход буде однаковою, то можна сміливо загадувати бажанння. Я загадала✨
Звичайно і тут не обійшлося без таємниць і легенд. Цікава легенда про відьму, яка ненавиділа добро і за це поплатилась, перетворившись на водостічній жолоб, з якого витікає дощова вода.
Приємно прогулятись вузькими вуличками єврейського кварталу Ель Каль, один з найкраще збережених в Іспанії. Це лабіринт брукованих провулків і кам’яних сходів 12-15 століття, в якому можна заблукати.
Саме тут натрапили на магазин з власним виробництвом (з 1775 року) турронів.
Традиційний іспанський десерт готують з меду, яєчного білка та великої кількості горіхів.
Наразі різновидів туррону стає усе більше, з'являються і нові види цих вишуканих солодощів з шоколадом, сухофруктами та повітряним рисом.
Тут ми продегустували місцеву наливочку і різні види туронів. Для себе обрали наливку з смородиною і шоколадний туррон з горіхами.😋Ось таке багате історією, цікаве містечко Жирона. Далі ми вирушили в музей Далі, про який розкажу далі...