Зараз всі сторінки зарясніють спогадами про той день. Всі будуть багато плакати. Я й сама вже трохи взриднула, начитавшись своїх таки ж есеїв та віршів. Ми певно будемо такими душними на старість літ, як переповідатимемо всоте це своїм дітям та онукам…
Але зі всього-всього оцього я б найбільше хотіла памʼятати людей. Їхні портрети. Їхні слова. І обірвані шматки їхніх історій.
Того чоловіка з Херсонщини, що я думала, ніби він старший років на двадцять за свій справжній вік, якого росіяни катували у полоні і чий син «атошник» теж потрапив у полон і я не знаю, чи зміг він повернутися.
Про молоду жінку з дитиною з Маріуполя, яка вмовляла доньку лишити іграшки в шелтері на Кропивниччині, з якого вони виїздили: «Нам треба їхати далі, ми не можемо забрати всі свої речі». Перед тим, як покинути притулок, вона розпитувала всіх про своїх рідних, які не виходили на звʼязок декілька тижнів.
«Уже встановили, що сестра і чоловік загинули, то й решта там само,» — відповів на моє «а може ще знайдуться» наш спільний знайомий.
Про Василівну, яка переховувала від росіян пораненого українського солдата. Яку окупанти вели попред себе, погрожуючи автоматами, аби військовий не кинув у них гранату. І він не кинув і потрапив у полон.
Про ту дівчинку-військову, яка просила якимось чином визволити її маму з Ворзеля, подзвонивши мені о сьомій ранку чи й раніше.
Про Русіка, який крутив гайки у військових машинах в розбитому прифронтовому селі, під сорокаградусною спекою. Автомеханіка, на якому тримався, а може й досі тримається величезний шмат оборони Півдня.
Ця війна складається з історій і доль тих, хто боровся. Вони ніколи не будуть переможеними. Бо переможеним, як відомо — горе. Тому, незважаючи на дати, ми просто далі крутимо колесо історії. Ми повинні здолати одвічного ворога — ця віха про Перемогу. Але для неї треба ще потрудитися. Сьогодні, я впевнена, кожен долучиться до підтримки армії, яка зубами вигризає наш спокійний сон, наші можливості для розвитку, навчання і роботи. І зробити це можна тут в разі чого:
5168755460187145 (Приват)
4441114420794578 (Моно)
PayPal: [email protected]
Банка на ремонт волонтерського авто:
https://send.monobank.ua/jar/6F29cwrvc3
Якщо ви з такої нагоди підпишетесь на наш Patreon, я буду дуже вдячна:
https://www.patreon.com/ptbz
