Sid Meier's Civilization VII, що вийшла 11 лютого 2025 року, – це справжній прорив у легендарній серії 4X-стратегій, яка захоплює гравців ще з 1991 року. Розроблена Firaxis Games і видана 2K, ця покрокова гра поєднує революційні механіки з класичним духом серії: створенням імперії, що витримує випробування часом. Доступна на ПК, PS4, PS5, Xbox One, Xbox Series X|S, Nintendo Switch і навіть у VR на Meta Quest 3/3S, Civ VII – це гра, яка поглинає ваш час і винагороджує стратегічний талант. Як фанат серії, я занурився в цю нову частину з великими сподіваннями – і вона мене не розчарувала, хоча й має свої недоліки.
Source
Головною фішкою Civ VII є нова система прогресу, поділена на три епохи: Античність, Доба відкриттів і Сучасність. На відміну від попередніх ігор, де ви вели одну цивілізацію від кам’яного віку до майбутнього, тут ви обираєте нову цивілізацію для кожної епохи під керівництвом обраного лідера. Наприклад, я почав за Августа, ведучи Рим в Античності, потім перейшов до Норманів у Добі відкриттів, а в Сучасності керував Французькою імперією. Ця система додає наративної глибини, дозволяючи створювати унікальну культурну спадщину. Бачити, як моя імперія еволюціонує, змішуючи історію з творчою свободою, було надзвичайно захопливо – приміром, я поєднав Хатшепсут із Римською імперією для стратегічно потужного, хоч і неісторичного, альянсу.
Source
Кожна епоха відчувається як окрема кампанія з унікальними деревами технологій, громадянських політик, юнітами та чудесами. Переходи між епохами супроводжуються “кризами”, які імітують суспільні потрясіння. Я не раз опинявся в ситуації, коли доводилося терміново керувати ресурсами й альянсами під час цих криз – це додало динаміки, якої бракувало раніше. Можливість комбінувати лідерів із цивілізаціями, вперше без прив’язки, відкриває безмежні стратегічні горизонти. Хочете, щоб Конфуцій вів Шауні? Будь ласка! Різноманітний список лідерів, від філософів до воєначальників, як-от Ізабелла Іспанська чи Текумсе з Шауні, гарантує, що кожна партія буде унікальною.
У своїй основі Civ VII – це класична 4X-гра: досліджуйте, розширюйте, експлуатуйте та знищуйте. Ви будуєте міста, досліджуєте технології, зводите чудеса й вирішуєте, воювати чи співпрацювати з суперниками. Гра вдосконалює знайомі механіки й додає нові. Судноплавні річки дозволяють швидко переміщати війська, що поглиблює тактику. Армії тепер діють як єдині формації під командуванням полководців, що спрощує бої. Мені сподобалося керувати морською операцією з єдиним флотом – це відчувалося як справжнє командування армією, а не перетягування окремих юнітів.
Дипломатія зазнала змін: нова валюта “впливу” дозволяє укладати культурні чи економічні угоди. Але система здається трохи сухою – бракує харизми, коли суперники в попередніх іграх могли кепкувати чи хвалити вас. Мої перемовини з Ксерксом виглядали радше як вибір із меню, ніж як зіткнення характерів. Утім, анімація дипломатичних зустрічей і озвучка, зокрема голосом Гвендолін Крісті в ролі оповідача, додають занурення.
Графіка приголомшлива: яскраві цивілізації та деталізовані мапи. Кожна будівля відображається на мапі, і це робить вашу імперію живою. Саундтрек від Джеффа Норра та Роланда Ріццо, з темою “Live Gloriously” Крістофера Тіна, ідеально супроводжує ваші звершення. Я не раз ловив себе на тому, що наспівую мелодію, плануючи наступний хід.
Як гравець, що провів сотні годин у Civ VI, я з нетерпінням чекав нововведень Civ VII. Перші години були складними – хоча туторіал став кращим, він не пояснює всіх нюансів, як-от розвиток міських тайлів чи розміщення спеціалістів. Мої перші кампанії були хаотичними: одного разу я втратив місто через торнадо, недооцінивши вплив природних катаклізмів – нової фічі, що може зруйнувати ваші плани. Але в цьому й суть Civ – вона карає за самовпевненість і винагороджує за адаптацію.
Феномен “ще одного ходу” тут потужніший, ніж будь-коли. Одного разу я планував пограти годину, але затримався до півночі, ведучи грецьку імперію до культурної перемоги через будівництво Акрополя й театрів. Завдання спадщини, як-от квести на зведення чудес чи наукові прориви, тримали мене в грі. Розблокування Наполеона з його персоною “Імператор французів” (через 2K Account) стало приємним бонусом – його здатність руйнувати торгівельні шляхи суперників зробила мою мілітарну кампанію незабутньою.
Civ VII не ідеальна. Інтерфейс викликає нарікання: підказки та Цивілопедія часто бракують деталей. Я витратив забагато часу, гугливши, що робить юніт “Кахуна” (це, до речі, гавайський місіонер). Бойова система також незручна – атака вимагає зайвих кліків, на відміну від простого “рух і атака” в минулих іграх. Ці проблеми, відмічені в оглядах, як-от від IGN, дратують і новачків, і ветеранів.
Спрощення гри, хоч і робить її доступнішою, іноді здається кроком назад. Дипломатія втратила шарм попередніх частин, а деякі активи, як-от ілюстрації американської фракції, виглядають недопрацьованими порівняно з витонченими французами чи Шауні. Змішані відгуки в Steam (49% позитивних із 30,625) відображають ці скарги, а також згадують баги. Firaxis уже випустила патчі, як-от Update 1.2.0, додаючи ресурси й балансуючи гру, але їй ще потрібне доопрацювання.
Попри недоліки, Civ VII – це тріумф амбіцій. Система епох, різноманітні лідери та вдосконалені механіки роблять кожну кампанію унікальною історією. Для ветеранів чи новачків глибина й реграбельність гри не мають рівних. Я вже провів десятки годин у грі й планую нові комбінації, як-от Ада Лавлейс, що веде Британію до наукової перемоги.
Гра поважає культурну автентичність, співпрацюючи, наприклад, із племенем Шауні для точного зображення Текумсе. Мультиплеєр підтримує до восьми гравців у Сучасній епосі, а кросплей дозволяє змагатися з друзями на різних платформах. Для колекціонерів є Founder’s Edition із ексклюзивними косметичними бонусами та преміум-годинником, хоча доставка запланована на липень 2025.
Sid Meier's Civilization VII – це сміливе переосмислення культової серії. Вона не без вад – інтерфейс потребує доопрацювання, деякі системи недошліфовані, – але інноваційна система епох і стратегічна глибина роблять її гідним наступником. Пишучи це, я вже планую нову кампанію, мріючи вести Аміну Хауса до домінування в Добі відкриттів. Якщо ви готові втрачати години (чи місяці) на розбудову імперії, Civ VII – це подорож, яку варто розпочати. Тільки не звинувачуйте мене, якщо гратимете до третьої ранку!
