Мало коли я можу таке написати. Моє життя наповнене безліччю цікавих моментів, подорож, пригод. А от про тишу і спокій я забула вже давно. Постійно щось та й відбувається, хтось та й говоре.
Та ось хочеться звернути вашу увагу на один із моїх постів, а саме, про захід і схід сонця. Зустріти схід сонця - це головна умова кожного чек листа на літо. Учора я її виконала. У таборі в 10 хвилинах ходьби є річка, що заворожила мене з першого погляду. Саме туди ми й пішли зустрічати перші промені сонця. Я влітку не дуже сильно люблю прокидатися рано, тому нила, що це все погана ідея майже всю дорогу, але завдяки подрузі ми все таки дійшли. Чесно, всі муки, що ми пройшли того варті.
Спокійна та дзеркальна поверхня річки заворожувала, а коли на неї потрапили перші червоні бліки, то це було просто неймовірно. А тиша, що стояла навколо, тільки додавала неперевершеної загадкової атмосфери.
Тому, якщо ви збираєтеся зустріти схід сонця, але вагаєтеся чи варто воно того чи ні, то я можу впевнено сказати, що це того варто. Поспати ви завжди встигнете, а такі моменти – безцінні.
