Привіт, друзі!
Читаючи зранку новини про палаючий склад Нової Пошти в Одесі, вчергове лютую, і згадую, що треба сьогодні по дорозі до офісу забрати посилку на відділенні в центрі Києва.
Заходжу на відділення, менеджер Нової Пошти дає мені коробку з моїм замовленням, і я на якусь мить просто завмираю, читаючи на ній «ЗАВТРА БУДЕ». Буде попри ВСЕ. І це так окрилює, бо вже чітко бачу в ребусі з набором літер такі важливі і такі першорядні нині в нашому житті Слова:
ЗСУ, ЩАСТЯ, ЛЮБОВ, УКРАЇНА, ЗАХИСТ, ЗУСТРІЧ, і що ВСЕ, ВСЕ це ЗАВТРА БУДЕ.
Чи можливо здолати націю, яка в умовах війни сповнена світлого креативу, незаангажованого творчого мислення, турботи й відкритої, щирої ЛЮБОВІ до інших? Бо навіть в таких незначних на перший погляд речах, як цей ребус із написом на посилці від Нової Пошти, вселяють Віру і Надію у завтра, підбадьорюють і мотивують натхненно працювати далі.
Уже переходячи дорогу на Богдана Хмельницького в самому серці української столиці, помічаю, що біля Німецького Посольства вже буйним цвітом квітнуть деревовидні півонії. Яка краса!
Прикметно, що навіть зранку тут вже є бажаючі зробити фото, оскільки ці півонії не лишають байдужими перехожих. Я вдихаю їхній п'янкий аромат, роблю собі щорічне традиційне фото на згадку, і в піднесеному настрої поспішаю в офіс, аби з головою зануритися в творчий процес. Аби ЗАВТРА ми мали цікаві й значущі для культурного розвитку кожного з нас і нашої країни заходи.
Дякую за увагу! Гарного й світлого всім дня!
