Усім привіт.
Сьогодні маю якийсь поетичний настрій, але не тому, що п'ятниця. Насамперед це пов'язано з тим, що з серпня вперше за останні 1,5 року йду у відпустку. А отже, думками вже витаю місцинами краю, який планую відвідати аби насолодитися тамтешньою природою, енергетично підзарядитися, побачитися з друзями, набратися яскравих вражень, і нарешті відпочити за останній, вкрай насичений роботою рік. А це значить, що матиму більше вільного часу для ведення блогу, бо вже назбиралося чимало фото з цікавих локацій, про які так кортить написати.
Hello, friends!
I'm in a poetic mood today, but not because it's Friday. Since August, for the first time in the last 1.5 years, I am going on vacation. And so, my thoughts are already wandering around the places, which I plan to visit, gain vivid impressions, and finally relax.
Мій сьогоднішній допис є своєрідною фото-преамбулою до майбутньої розповіді про одне неймовірне місце, яке я відвідала під час свого нещодавнього триденного відрядження. У відпустку я планую поїхати туди знову задля втілення одного авантюрного задуму. Позаяк на момент відрядження його не вдалося реалізувати через обмеженість часу і дощову погоду. Ця місцина дуже надихаюча, має свою давню історію, сповнена неймовірної художності, особливого дзену. Тож обрані мною зображення так і напрошуються на поетичний коментар.
Today my post is a kind of preamble to the upcoming story about one incredible place I visited during my recent three-day business trip. On vacation, I plan to go there again for the realization of one adventurous idea. Because at the time of the business trip, this idea could not be implemented due to time constraints and rainy weather. I took all these photos in that place.
Верби старі похилилися там,
В хвилях купаються віти;
Сонячним пишним промінням з небес
Річка й дерева облиті.
Борис Грінченко
А попід вербою, річка тихо плине,
А по річці човен, наче птаха лине...
MARENKA
Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Помеж осокою.
Тарас Шевченко
Нехай останнє фото слугуватиме за спойлер. Але насправді мій авантюрний задум набагато цікавіший. 😉 Бо на теренах нашої країни стільки самобутності, оповитої неймовірною історією, яка сягає корінням у давні віки, традиції яких вкотре доводять нашу духовну велич.
«Хто ти, човне? Що ти, човне? Відки і куди пливеш?
І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?»
Іван Франко
Я ж з нетерпінням чекаю на мандрівку човном, що йтиме під вітрилами князя Київської Русі. Тож, бажаю йому попутного вітру! А вам, хто прочитав цей допис, дякую за увагу. До зустрічі!
The last photo is a kind of spoiler. Because I am planning an unusual boat trip. My country there is so much originality, wrapped in an incredible history that goes back to ancient times. So, I am looking forward to a trip on a boat sailing under the sails of the Prince of Kievan Rus! 😎
Thanks for your attention. See you around!