February 24... The Red Wind of War | Поетичний відгомін з минулого #fridaypoem (EN-UA)
24 лютого... "Знов ожило недобитеє зло..."
Who today stands for Freedom,
How not you, how not me?
©Taras Petrynenko, Ukrainian musician
Ukraine has the last chance to throw imperial Russia into the abyss of complete decline and oblivion, having won a great Victory over the enemy who has been drinking our blood for the past 400 years. To NEVER AGAIN put our free and life-loving people on the altar of war, NEVER AGAIN not to see how a dirty Russian boot steps on our Free Native Land.
Мабуть, більшість з вас буде здивована, але ці пророчі слова з пісні "Червоний вітер" вдумливий український лірик і музикант Тарас Петриненко написав далекого 1996 року. Бо тоді вистачало холуїв, яким червоний вітер зі сходу навівав чорні мрії. Свідомий поет все те відчував і нотував у своїх текстах. І нині, в річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну, ці рядки не втрачають актуальності і звучать особливо гостро. Бо ми всю свою історію, зокрема, в моїй родині вже в п'ятому поколінні, маємо справу з недобитим злом із півночі.
Це справді наш останній шанс раз і назавжди відкинути імперську Росію на задвірки історії, в прірву повного занепаду і забуття, здобувши велику й остаточну Перемогу над ворогом, який пив нашу кров останні 400 років. Щоб НІКОЛИ ЗНОВУ не класти на вівтар війни наш вільний і життєлюбний народ, не бачити, як брудний російський чобіт ступає на нашу рідну землю.
Пісня-марш "Червоний вітер" Тараса Петриненка упевненнно звучить в мажорі. Бо стройова пісня має підбадьорювати і вселяти незламну силу духу, розчинену в звуках переможного Світла. І навіть на цих моїх дещо похмурих, минулорічних монохромних фото, попри лютий холод і сутінки, палає вогник надії. З вірою в Перемогу, з любов'ю в серці, з безмежною вдячністю ЗСУ.
Цим дописом я підтримую ініціативу #fridaypoem, започатковану на Team Ukraine 
Thanks for your attention. Glory to Ukraine!