A prickly guest in my garden 🦔 / Колючий гість у моєму саду (EN/UA)
Hello everyone. Meeting with our little friends always gives positive emotions. Especially when such meetings are unexpected.
This cute hedgehog visited my garden yesterday morning. I noticed him in the thickets of boxwood, because he was loudly rustling dry fallen leaves in the bushes.
At first, the hedgehog didn't really want to look at me. He was a little shy and hid his face in the periwinkle thickets.
But after a few minutes, the hedgehog became braver and decided to take a little walk along the garden path.
He walked very slowly, trying to see everything. But the confidence with which he laid his route showed that he was not in my garden for the first time. I know about it for sure, because every morning I find his small piles 💩 on the garden path :)
Our joint walk lasted about 15 minutes. During this time I managed to take some good photos. And then the hedgehog quickly ran through my flower beds in the direction of the yew bushes. Because yew bushes are a wonderful hiding place, where you can not only hide from the hot summer sun and annoying photographers like me, but also enjoy a pleasant coolness.
Thank you for visiting my post!
Усім привіт. Зустріч з нашими маленькими друзями завжди дарує позитивні емоції. Особливо, коли такі зустрічі неочікувані.
Учора зранку в мій сад завітав цей милий їжачок. Я помітила його у заростях самшита, бо він голосно шарудів у кущах сухим опалим листям.
Спочатку їжачок не дуже хотів спілкуватися зі мною. Трішки соромився і ховав свою мордочку у заростях барвінку, але не довго. Бо за кілька хвилин їжачок став сміливішим, і вирішив трішки прогулятися вздовж садової доріжки.
Він ішов дуже повільним кроком, намагаючись усе роздивитися. Але те, з якою впевненістю він прокладав свій маршрут, свідчило про те, що він в моєму саду не вперше. Я про це знаю напевно, бо щоранку на садових дорожках знаходжу його маленькі купки 💩.
Наша спільна прогулянка тривала близько 15 хв. Я встигла за цей час зробити кілька вдалих фото. А потім їжачок швидко побіг по моїх клумбах в напрямку насаджень тиса, і сховався в його густій хвої. Бо кущі тиса — чудова схованка, де можна не лише сховатися від спекотного літнього сонця і таких парараци як я, а й насолодитися приємною прохолодою.
Дякую за візит!