Divorced forever... The lesson is over. // Eve memoirs #34

Farewell October ... Happiness and pain together ... Or maybe happiness is always strong when it is a little painful ... Because we always value more what we lose ... Or maybe, having learned to value, we will not need to lose. .. Eve's thoughts were intertwined - sad and happy ... This was the last trip with Andrew to the mountains before parting forever ... But Eve then did not know that she would never be with him again. Man needs hope. It helps to live the pain ... And then, when time heals the pain, hope fades. But she did her job, the person went through pain, and reached a higher level of development ... We do not always understand why, but we always grow (this is the author's belief). They walked among the beautiful orange mountains, and their love smelled of fallen leaves, and winter was ahead ... These magical six months for her swept again before the eyes of her soul ... What was? Support and opposition ... Tenderness and rudeness ... Rapprochement and alienation ... Their relationship was real and free. It was a maturity exam! She lived the pain of betrayal with him for the first time and forgave this betrayal! Because she loved! It was a revelation for her: it turns out betrayal can be forgiven when you love! But was it a betrayal?

Прощальний жовтень... Щастя і біль разом... А може щастя сильне завжди, коли воно трохи з болем... Тому що ми завжди цінуємо більше те що втрачаємо... А може, навчившись цінувати, нам не потрібно буде втрачати?.. Єви думки переплелись між собою - сумні і радісні... Це була остання подорож з Андрієм в гори перед розлукою назавжди... Але Єва тоді ще не знала, що ніколи більше не буде з ним разом. Людині потрібна надія. Це допомагає прожити біль... А потім, коли час лікує біль, надія гасне. Але вона виконала свою роботу, людина пройшла через біль, і вийшла на вищий рівень розвитку... Не завжди ми розуміємо чому, але завжди ростемо ( це переконання автора ). Вони гуляли серед прекрасних помаранчевих гір, і їхнє кохання пахло опалим листям, а попереду була зима... Цих чарівних півроку для неї пронеслись знову перед очима її душі... Що було? Підтримка та протидія... Ніжність та грубість... Зближення та відсторонення... Їх стосунки були справжні і свобідні. Це був екзамен на зрілість! З ним вона прожила вперше біль зради і простила цю зраду! Тому що любила! Це було для неї відкриття: виявляється зраду можна простити, коли любиш! Але чи була це зрада?

Eva remembers this meeting well. Andrew came and they went for coffee at her favorite cafe. She immediately felt that something was oppressing him, he did not look her in the eye! Then he finally said: I have to tell you, I was with another woman ... Julia (his ex-girlfriend) came from Germany on vacation, and they were together that night ... For a moment, Eva's heart seemed to stop from unexpected pain! But she quickly regained her composure. After all, he did not promise her anything, and did not promise to be faithful! On the contrary, they immediately agreed on absolute freedom of their relations. But why did he feel guilty then? Why did he decide to confess? Because people are actually deceiving themselves! There is no free relationship between a man and a woman, and if they are close, their conscience always condemns betrayal ... Eve set a high score for her maturity in this situation. To forgive means to understand. She understood why he did it. He needed to end this relationship. That night he released Julia from his heart, from his soul forever ... Now he was truly free from his first love ...
They settled in a lonely hut among the high mountains and spent a few days in the beautiful autumn, as if thanking each other for this wonderful time they had spent together. Andrew left, and Eva remembers this evening when she cried for several hours, sitting in the bathroom, so that her son did not hear her sobs ... she cried the pain of separation. And then she wore sunglasses the next day, hiding her red eyes from everyone ... They were teachers for each other ... The ability to let go of dear people is part of our earthly experience .. Eve went on her way to the next teacher ... ( to be continued )

Єва добре памятає цю зустріч. Андрій прийшов і вона відразу відчула: його щось гнітить. Вони пішли на каву в її улюблене кафе. Він не дивився їй в очі! Потім нарешті сказав: я маю тобі зізнатися, я був з іншою жінкою... Приїхала з Німеччини у відпустку Юлія ( його колишня кохана ), і вони були разом цієї ночі... На мить серце Єви наче зупинилось від несподіваного болю! Але вона швидко опанувала себе. Адже він нічого їй не обіцяв, і не давав обітниці вірності! Навпаки, вони відразу домовились про абсолютну свободу їх стосунків. Але чому тоді він почувався винним? Чому вирішив зізнатися? Тому що насправді люди обманюють себе! Не буває ніяких свобідних стосунків між мужчиною і жінкою, і якщо вони є близькі, їх совість завжди засуджує зраду... Єва поставила високий бал своїй зрілості в цій ситуації. Простити означає зрозуміти. Вона розуміла, чому він це зробив. Йому потрібно було завершення цих стосунків. В цю ніч він відпустив Юлію із свого серця, зі своєї душі назавжди... Ось тепер він був справді вільним від свого першого кохання...
Вони поселились в одинокій хатині серед високих гір і провели кілька днів серед прекрасної осені, наче приносячи подяку один одному за цей чудовий час, який провели разом. Андрій поїхав, а Єва памятає цей вечір, коли вона ридала кілька годин, сидячи в ванній, так щоб син не чув її ридань... Тоді вона виплакала біль розлуки. А потім носила темні окуляри на наступний день, ховаючи від всіх свої червоні очі... Вони були вчителями один для одного... Вміння відпускати дорогих людей - є частиною нашого земного досвіду.. Єва пішла далі своєю дорогою до наступного вчителя... ( далі буде )