Не пропадайте з етеру так на довго (два місяці !!!). Хоча б один пост на місяць, просто з фото природи, щоб ті, хто вас знає особисто, знали, що ви живі, бо в столиці дуже неспокійно.
Я радий, що ви написали і, як ви сказали:

a victory over apathy and darkness.

Оскільки апатія - це небезпечний стан. Можливо потрібен план дій (подій), який завжди поповнюється і пробувати його дотримуватись, щоб не залишатись наодинці з темними думками. В будь-якому разі, коли ви впадаєте в стан апатії, подзвоніть доньці або близьким друзям, щоб просто переключитись