Я сприймаю образу, як внутрішнє, неприємне, руйнівне відчуття того, що інша людина вчинила дію, яку не повинна була вчиняти згідно з тим образом, який ми для неї створили.

Отже, винувата інша людина, бо вона не так вчинила, як завжди ? Можливо.
А якщо розглянути інший варіант і людина вчинила так, як вона поводиться завжди, але ми, чомусь, на неї образились.
На мою думку, тут лише правильне твердження першої частини вашого сприйняття, тобто
заціплено его ображеного і інша людина ні до чого, але на неї все рівно ображені.
Один із таких прикладів може бути, коли вчитель похвалив одного з учнів, а батьки інших, ображені на вчителя, що не виділив їхніх дітей та ін.

Я гадаю, що властивості почуттів, відчуттів людини - це досить дискусійні питання і сугубо суб'єктивні, тому продовжуйте писати про це