Всім привіт.
Хочу поділитися однією історією.
Ця історія реальна вона взята з передмови однієї книги, тож я можу вставити її як цитату.
Назву книги напишу в кінці допису ;)
Я, старший син письменника, навіть не знав, що саме створив мій батько. У 1966 році я подорожував автостопом поблизу міста Кармел у Каліфорнії, мене підвозила на своєму автомобілі «Фольксваген- жук» молода пара гіпі. Я сидів на задньому сидінні малої машини, що насилу долала дорогу, і ми собі розмовляли. Я розповів їм, що мій татусь — газетяр у «Сан-Франциско Екзамінер» і що він написав кілька книжок.
— О?
Зацікавився молодий чоловік.
— Що він написав?
— Та «Дюну» — відповів я.
— «Дюну»?
Він так розхвилювався, що автомобіль з'їхав на узбіччя….
— Твій тато — Френк Герберт?
— Так, — нерішуче відповів я….
«Дюна»! Я люблю цю книжку.
Приятель у коледжі підсадив мене на неї.
— Вау! Я не можу в це повірити….
Френк Герберт - Діти Дюни
Я був приголомшений. Як я писав у «Мрійнику Дюни» - біографії Френка Герберта, — у ті роки мої стосунки з бородатим батьком складалися не найкраще. Я був бунтівним підлітком, і ми постійно кричали один на одного. Здавалося, що не мали шансів порозумітися. Але, вочевидь, тато написав щось визначне. Попри це, він небагато заробляв і як письменник, і як газетяр. Наша сімʼя мала дохід, нижчий за середній, а деякі родичі вважали мого батька чорною вівцею. Казали, що він ексцентричний і простує власною дорогою. Як же мало я знав. Я ще навіть не читав роману.
Френк Герберт - Діти Дюни
Ось такі цікаві історії, бувають в житті…
Дивовижно, як можна не знати, що твій батько видатний письменник.
Надіюсь, ця історія Вам сподобалась так само, як мені. І Ви, змогли відчути її емоційний посил ))
Всім гарного дня.
💦💧
Френк Герберт - Діти Дюни
