Добрий вечір!
Сьогодні ми будемо складати власний словничок із "великодніх" слів, які ми вживаємо в пасхальний тиждень.
На жаль, багато хто не знає, як правильно називати свято – «Паска», «Пасха» чи «Великдень».
Основна назва свята Воскресіння Христового – «Великдень», у якого є синонім – церковнокнижне слово «Пасха».
Похідним від нього є слово «паска». Означає воно солодкий великодній хліб, який випікають до свята. Тому Великдень іноді називають «паскою» в побуті, але це неправильно.
Особливу увагу звертаємо ще й на наголоси!!!
Дивіться нижче слайд «Уникаймо помилок».
Пригадаємо назви одного з основних атрибутів Великодня.
Інколи писанкою називають усі види великодніх яєць, але частіше їх розрізняють:
писанка - це розмальоване великоднє куряче або декоративне, зазвичай дерев’яне, яйце (СУМ-11 VI: 359), обов'язково декороване традиційними символами;
крашанка - пофарбоване куряче яйце, призначене для великодніх свят (СУМ-11 ІV: 330);
дряпанка - фарбоване у темний колір великоднє яйце, на поверхні якого гострим інструментом продряпують малюнок (СУМ-20 IV: 493);
крапанка - великоднє яйце - писанка, розфарбована кольоровими цятками на фоні іншого кольору (СУМ-11. Додатковий том І: 500);
мальованка - великоднє яйце з вигаданим візерунком, розфарбоване пензлем та фарбами. Цього слова ми поки що не знайшли в тлумачних словниках, але його активно вживають, а "Практичний словник синонімів української мови" С. Караванського зареєстрував мальованку як синонім до писанки, крашанки й шкрьобанки (Караванський 2012: 307).
Зауважте: в однині наголос падає на перший склад, а в множині - на останній:
пИсанка - писанкИ
крАшанка - крашанкИ
дрЯпанка - дряпанкИ (шкрЯбанка - шкрябанкИ) крАпанка - крапанкИ.
Але: галУнка - галункИ; мальОванка - мальОванки.
І ще : не плутайте мальованку з розмальовкою — рисунком на аркуші, який потрібно розмалювати олівцями чи фарбами.
Як правильно українською називати великодній хліб?
Не в усіх регіонах України великодній хліб називали паскою. У Музеї Івана Гончара нагадали, що слово "пасха", "паска" має юдейське походження. І воно, до речі, витіснило традиційну назву великоднього хліба – "баба", "бабка". Хоча у деяких регіонах ці слова ще можна почути паралельно із "паскою".
Що цікаво, "бабка" має слов'янське походження і пов'язане з язичницькою традицією вшанування сонця та предків. Наприкінці ХІХ століття у Східній Галичині великодня "баба" відрізнялася від паски тим, що для її приготування треба було більше яєць.
На Лемківщині випікали два різновиди пасок: одну – з житнього чи пшеничного борошна, іншу – з білого, яку і називали "бабкою". У деяких книгах дослідники зафіксували також означення "баба", "бабка" і для інших страв української кухні.
У деяких регіонах України паску також називають колачі. Це круглий хліб з отвором посередині, короваї із зображенням хреста, сварги.
Чому варто забути про "куліч"
Якщо ви називаєте великодній хліб "кулічем", строго рекомендуємо забути про цю назву. Українці не печуть "кулічі". Цього слова взагалі немає в українській мові. Натомість воно активно поширене у мові російській.
У чому пекли паску?
Потреба у випіканні обрядового хліба до Великодня зумовила появу пасківників – одного із різновидів глиняного посуду.
Його також називали пасочник, пасочниця, бабник, бабошник, бабниця, ставник, поставець, ставчик, ставець, тазик, стовбун, папушник, риночка, ринка. Форми залежали від практичного застосування та місцевих уподобань.
