Час дуже швидко минає і тільки були маленькими дітьми і дивились на дорослих з низу, та мріяли про те як виростимо. Пройшов час і вже ми дорослі та маємо своїх маленьких діточок.
Чи багато з нас може назвати своє дитинство щасливим?!
Своє дитинство я вважаю щасливим та радісними, хотілось хочаб на один день повернутись в ті часи, коли біжиш швидко дому, а там бабуся з мамою приготували смачну вечерю 😋 Коли на вулиці всі діти збирались та грали в різні ігри. Коли тебе вели на річку купатись, ти був самою щасливою дитиною. Було дуже весело, всі були рівні та дружелюбними.
Моє дитинство було як для мене ще найкращім бо з нами жила наша бабуся, я так любила проводити час, слухати її розповіді. Дуже сумую за нею😞
.Time passes very quickly and we were just small children and looked at the adults from below, and dreamed of how we would grow up. Time has passed and we are adults and have our own little children. Can many of us call our childhood happy ?! I consider my childhood happy and joyful, I wanted to go back at least one day to the times when you run home quickly, and there my grandmother and mother cooked a delicious dinner 😋 When all the children gathered on the street and played various games. When you were taken to the river to swim, you were the happiest child. It was a lot of fun, everyone was equal and friendly. My childhood was the best for me because our grandmother lived with us, I loved spending time, listening to her stories.