Серед темряви та зловісного серпанку, що огортає старий ліс, стоїть вона — могутня й прекрасна. Її чорна шкіряна сукня з витонченими шнурівками виблискує в примарному світлі, відкидаючи загадкові відблиски. Великий капелюх, трохи зігнутий, із срібною пряжкою, надає її образу чарівної недбалості. Сріблясті хвилі її волосся лягають на плечі, а проникливий погляд, повний таємниць, ніби зазирає в саму душу.
В її руках — посох із вигнутого дерева, верхівку якого увінчує сяюча зірка. Ця зірка — не просто прикраса. Вона впала з небес багато років тому, приносячи з собою силу, що виходить за межі людського розуміння. Тепер вона належить їй, живить її магію, робить її непереможною. Вона вміє схиляти стихії до своєї волі, відкривати завіси між світами й шепотітися зі стародавніми духами, які блукають у цьому темному лісі.
Тут, серед покручених дерев і вічного серпанку, вона панує над темрявою, стаючи частиною її. Відьма — не просто володарка магії, а жива легенда, яку бояться й обожнюють. І поки її посох світиться небесним сяйвом, її сила ніколи не згасне.
Зображення згенеровані за допомогою нейронної мережі Leonardo.AI, окрім першого. Перше згенероване Chat.GPT
