Усім привіт! Сьогодні неділя, за вікном дощ, холод і сирість. Схожий, що цей осінній дощ з вітром позриває з дерев більшість листя і вони стоятимуть голі. Чудова осіння пора скінчилася.
Та не для мене)). Коли маяєш бурхливу уяву, камін та в руках чашку гарячого чаю, то можна поринути кудись у далекі фантастичні світи під тріск полін, що горять. А сучасний світ дає нам інструменти, щоб ми могли реалізувати всі виверти своєї уяви і візуалізувати наші внутрішні видіння, навіть якщо у вас немає таланту великого Леонардо да Вінчі. Та я все ж заручилася підтримкою Леонардо 😉. Щоправда не да Вінчі, а однойменної нейронки. Штучний інтелект цієї нейронної мережі дозволяє вам творити дивовижні картини, якщо ви навчитеся нею користуватися. Я вже тривалий час потрохи нею користуюся, але ще не навчилася робити по справжньому дивовижних речей. Звісно, я обмежена можливостями безкоштовної версії, але навіть з обмеженими інструментами можна створити шедевр, якщо довго тренуватися ну і мати крихту таланту 😊.
А сьогодні я вирішила повернути собі золоту осінь і у місці, де я ніколи не бувала восени - на березі великої річки. Красиво, чи не так?).
