Люблю я цей час наприкінці літа. Багато-хто сумує, рахує останні літні дні і хотів би розтягнути літню пору якнайдовше. Я ж спокійно ставлюся до приходу осені і з тієї ж причини насолоджуюся цим, мабуть, останнім теплом. Чи радше спекою, адже вересень, та й жовтень ще радуватиме нас по справжньому літнім теплом.
А ще зараз починається сезон збору урожаю. На городі вдосталь смачних домашніх помідорів, солодкий перець хоча ще й зелений, а вже такий запашний. В саду дозріли спасівки (яблука та груші), наливаються соком груші-бери, а тепер ще й сливи достигли. Соковиті, величезні сливи, розміром з персик. Звісно, багато з них погнили чи червиві (бо дідусь не визнає «хімію»), але того, що залишилося більш ніж достатньо, адже сливових дерев більш ніж достатньо. Ми їмо їх досхочу, робимо варення, а надлишки продаємо. Ось така зараз чудова пора. 😊
