Кожного дня, коли я вранці п'ю на балконі каву, то бачу багато різних школярів, котрі біжать в школу. Пам'ятаю себе в той період і стає якось, навіть, страшно. Хоч і закінчила школу давно, але всілякі неприємні штуки від цього закладу залишились. Проте, сьогодні про інше.
А саме, перший фейл, котрий виник в школі з моїм щоденником. Отже, була я десь в 5 чи 6 класі і у мене була власна війна із вчителькою з біології. Багато дітей побачили, що вона несправедливо ставить оцінки. Тобто спочатку вона казала вивчати інформацію не по підручнику, а так як вона диктувала в зошит. Коли ти вчив визначення та додаткову інформацію з зошита та виходив відповідати, то вона різко починала говорити про те, що "потрібно вчити, як в книжці написано", а коли вчив з книжки все було навпаки.
Везло тільки тим дітям, котрі вчились відмінно з усіх предметів. А я була середнячок. І таких, як я, було досить багато. Ба більше, і відмінники помітили, що все якось несправедливо. Дякую всесвіту, що в мене були адекватні однокласники.
До слова ця боротьба тривала десь до 9-10 класу і нам ніхто не вірив. Потім все змінилось, але це вже тема для іншої історії. Сьогодні ж про щоденник. Отже, в один прекрасний день я прийшла в школу і на уроці біології в нас виник маленький конфлікт. Мене викликали до дошки, почали задавати запитання, я відповідала, а потім отримала "ти мала вивчити все не так". Звичайно, я почала возмущатись з цього приводу, адже мені пригрозились поставити десь 6 чи 7 балів. При цьому я відповіла на більшість запитань. Але я не так вивчила. Блін.
Короче, за мій довгий язик та спробу протистояти цій жіночці, вона мені поставила ще меншу оцінку та записала в щоденнику зауваження з приводу моєї "поганої" поведінки. А так, як батьки не вірили нам, що вчителька до нас відносить погано, я вирішила піти на радикальні дії. А саме - вирвати листок в щоденнику, де був запис. Це було вперше і я вважала, що все пройде ок.
Ех. Як я помилялась. Того дня у нашого класу були батьківські збори куди пішов мій тато. І, звичайно, по гарячим слідам вчителька з біології поскаржилась татові на мою поведінку та підкреслила, що вона написала про все це в мій щоденник.
Потім тато вернувся додому. Почав запитувати про моє начання, я сказала, що все добре, а через декілька хвилин взяв мій щоденник в руки. Блін, ну чому вчителі пишуть так сильно в щоденниках та зошитах. Тато побачив, що ніяких дописів там нема, все чисто та взяв звичайний олівець. Ну і, як ви зрозуміли, потер олівцем по сторінці, котра була далі та побачив дуже чіткий текст про мою поведінку.
І ось так в один день я зрозуміла, що світ максимально неспаведливий та те, що у випадку чого потрібно виривати одразу дві сторіночки щоденника, якщо це можжливо. Тобто, якщо запис був в четвер чи п'ятницю. Так було б найкраще.
Про те, як наша війна із вчителькою закінчилась я розкажу трішки згодом. Там теж досить весело все було.
