Привіт, друзі! Нещодавно мені в стрічці новин Google трапилася доволі клікбейтна стаття. Чесно кажучи, я навіть не знаю, чи коректно казати «клікбейтна стаття», можливо правильніше — «стаття з клікбейтним заголовком». Тобто такий заголовок, що змушує тебе натиснути на саму статтю десь у стрічці видачі, а зміст потім часто виявляється або розмитим, або взагалі не дуже пов’язаним із гучною назвою статті.
Цього разу заголовок був приблизно такий: «У Китаї під забороною лише один продукт». Я зазвичай не люблю давати заробляти авторам таких статей, але інколи таки клікаю — бо трапляються й такі, де інформація цікава. І цього разу інтуїція мене не підвела.
У статті йшлося про те, що нібито китайці майже не вживають пшеницю й посміюються з європейців, які масово їдять хліб. Мовляв, випічка призводить до зайвої ваги, ожиріння та проблем із серцево-судинною системою. Наводили навіть приклад чоловіка (можливо китайця, а може й ні) який, живучи в Європі, їв хліб, а коли відмовився — схуд на 12 кг.
Я, чесно, спеціально не перевіряв, наскільки це поширена думка в Китаї. Проте сама ідея змусила мене задуматися, бо на власному досвіді я переконався: якщо суттєво скоротити кількість хліба, контроль ваги стає набагато легшим.
Минулого року ми з дружиною після різдвяних свят відмовилися від білого хліба, м’якої випічки, булочок, солодкого. Залишили собі лише чорний хліб — з житнього борошна або житньо-пшеничний. А замість печива, яке я дуже люблю до чаю, я почав їсти оці хлібці, що на фото: рисові, гречані, кукурудзяні, або суміші. Вони майже нічого не важать, дають ілюзію, що щось гризеш (для мене це чомусь важливо), але калорій там зовсім мало.
І я реально схуд на 14–15 кілограмів за два–три місяці. Уже рік тримаю вагу приблизно на тому ж рівні.
Ми почали їсти більше каш: на сніданок — або вівсянка з сиром, сосисками чи ягодами (солодке тепер рідко), або яєчня з двох яєць і шматочок чорного хліба з маслом чи сиром. Плюс традиційна кавa з молоком. Дружина цукор у каву не кладе взагалі, я ще кладу, але й то значно менше, ніж колись.
І я задумався: можливо, у тій статті щось таки було. Не на 100%, не як універсальна істина, але зернятко правди є. Східні народи, які живуть переважно на рисі та інших крупах, мають довшу тривалість життя. Хоча, якщо згадати Грецію чи інші середземноморські країни, там теж люди живуть довго — і справа у великій кількості риби, морепродуктів, оливкової олії та сирів. А пшеничного хліба вони їдять значно менше, ніж ми.
Тож, мабуть, доля істини у цій темі все ж є.
