Під прицілом — діти, цивільні та іноземні інвестиції: хроніка останніх атак РФ по українських містах
Привіт всім! Сьогодні про наше сьогодення як є.
Вересень 2026 року приніс нову хвилю абсолютно цинічного та дикунського терору. Ворог більше навіть не намагається вдавати, ніби шукає якихось «військових спеціалістів» чи «склади з боєприпасами». Вони б'ють цілеспрямовано: по торгових центрах, по автозаправках, по цивільних підприємствах і по житлових квартирах, де в цей час спали діти. І коли я вранці роздивлявся кадр із Кривого Рогу, де бойова частина чорного «Шахеда» стирчала просто посеред дитячої кімнати, у мене в голові мороз пробіг по шкірі.
Уявіть собі цю картину: звичайна багатоповерхівка, затишна дитяча кімната, де ще вчора малеча складала конструктор чи малювала. І от на світанку цей залізний шматок смерті пробиває зовнішню стіну і влітає всередину. Те, що бойова частина не вибухнула прямо там — це справжнє диво. Але головне диво створили самі батьки. Вони не потиснули плечима, не вирішили «та пронесе, це десь далеко». Під час тривоги родина разом із дитиною пішла ховатися у ванну кімнату. Вони просто дотрималися правила «двох стін», і саме це врятувало їхні життя. Коли ти бачиш такі фотографії, усі абстрактні інструкції з цивільного захисту миттєво перетворюються на єдину реальну грань між життям і смертю. І це перший, найголовніший урок, який кожен із нас має закарбувати у пам'яті: ніколи, чуєте, ніколи не нехтуйте тривогами.
Того ж дня росіяни вкотре продемонстрували свою улюблену підлу тактику — подвійні удари. У Сумах окупанти повторно вдарили реактивним безпілотником по ТРЦ «Мануфактура». Уявіть підлість: перший удар стався напередодні, загинули люди, десятки отримали поранення. А наступного дня, коли будівлю зачинили і там проходили відновлювальні роботи, вони запускають туди ще один дрон! Повторна атака мала на меті лише одне — вбити рятувальників, комунальників та будівельників, які розгрібали завали. На щастя, будівля була зачинена для відвідувачів і цього разу обійшлося без нових жертв, але сам факт такої тактики викликає лише лють.
Аналогічний сценарій відбувся і в Києві. Голосіївський район, ранок, реактивний дрон влучає в заправний комплекс «Укрнафта» біля популярного ТРЦ Respublika Park. Спалахнула масштабна пожежа, згорели автівки, понівечило зупинку поруч. І знову — життя працівників та відвідувачів АЗС врятувала сувора дисципліна: як тільки залунала сирена, персонал діяв за протоколом і евакуював людей з небезпечної зони. На жаль, поранення отримали перехожі, які перебували поруч на вулиці.
Але якщо ви думаєте, що цей терор обмежується лише залякуванням пересічних українців, подивіться на те, що сталося у Дніпрі. Там ворог здійснив повторну повітряну атаку на олійноекстракційний завод, де виробляють відому кожному з нас олію «Олейна». Внаслідок удару загинули двоє людей, підприємство зазнало сильних руйнувань, виробництво зупинено. А тепер найважливіша деталь, про яку треба кричати на увесь світ: цей завод належить американській транснаціональній корпорації Bunge. Більше того, незадовго до цієї атаки підприємство особисто відвідував американський сенатор Річард Блюменталь!
Це не просто черговий приліт по промисловій зоні. Це прямий, демонстративний удар росії по приватній власності та інвестиціях Сполучених Штатів Америки. Це плювок у обличчя міжнародному бізнесу, який намагається працювати і підтримувати українську економіку під час війни. Москва прямо каже західним партнерам: «Ми будемо нищити ваше майно, ваші гроші й ваших людей тут, і нам байдуже на ваші занепокоєння».
А це вже майже щойно: два удари поспіль: з’явилося ще одне відео атаки рф на ТРЦ у Павлограді. Кількість загиблих зросла до трьох, ще 34 людини постраждали.
Коли збираєш усі ці події в єдину картину — від дитячого ліжечка у Кривому Розі до палаючої заправки у Києві та американського заводу в Дніпрі — розумієш одну просту і жорстоку річ. У нас немає тилу в класичному розумінні цього слова. Ворог веде війну проти всього українського життя загалом. Вони хочуть, щоб ми боялися ходити в магазини, боялися заправляти машини, боялися ходити на роботу чи відправляти дітей у власні кімнати.
Але чи досягають вони цієї мети? Однозначно ні. Щоразу, коли палає черговий цивільний об'єкт, замість страху в суспільстві викристалізовується ще більша лють і зібраність. Батьки, які рятують дітей у ванних кімнатах, працівники АЗС, які чітко виконують інструкції й виводять людей з-під удару, рятувальники, які гасять вогонь під загрозою повторного прильоту — це і є наша відповідь.
Нам потрібні дві речі. Перша — від наших партнерів: негайне та суттєве посилення систем ППО, щоб закрити небо над цивільними містами, а також повна розв'язка рук щодо ударів по аеродромах та пускових майданчиках на території РФ. Друга — від нас самих: максимальна відповідальність. Не ігноруйте сигнали тривоги. Переходьте в укриття чи хоча б ховайтеся за правило «двох стін». Як показує досвід Кривого Рогу та Києва, це справді діє і рятує життя.