Головною скульптурою будинку була голова сатира. Взимку 2013 року скульптура кудись зникла. Хід на дах будинку був закритий, монтувальні машини до будівлі не під'їжджали, на голову перехожим, слава Богу, теж нічого не падало. То куди ж подівся сатир? Не інакше як провалився крізь землю.
За переказами, угода з дияволом анулюється, коли цей світ покине останній з роду Івановського. Що ж, можливо, щось сталося і диявольський символ з будинку зник. Замість нього залишилося тільки овальне віконце на даху. Цікаво, що в окультних науках такий овал символізує світобудову, тобто "світ в будівлі", що підтверджують ангели над прорізами (ті самі сумні валькірії).
Легенда про угоду з дияволом має ще одну неймовірну версію, за якою за угоду Івановський повинен був заплатити золотими монетами, але, як справжный банкір, поскупився і залишив гроші собі. На одній стороні монет були зображення ангелів, а на іншій - бісів.
Знайдену скриню з монетами відкрили приблизно в 1912-13 роках нові мешканці будинку і, звичайно, вирішили скоріше розпродати знайдене. Одного разу в будинок навіть з'явилася ворожка, яка і уклала угоду з нечистою силою, і веліла повернути їй скриню з золотом. Віщунка сказала, що це справжня скринька Пандори, яка принесе горе мільйонам людей, якщо не повернути монети. Її не стали слухати.
Останню монету продали в 1914-му році. Тоді почалася Перша світова війна.
Далі легенда стає вже зовсім неймовірною - в ній з'являються масони. До речі, символи "вільних каменярів" (молоток і циркуль) теж є на диявольському будинку. Представники цього таємного товариства і зібрали всі монети назад у скриню. Сталося це аж в 1945 році, коли закінчилася Друга світова.
За ще однією версією, в підвалі будинку Івановський створив справжнє "царство Аїда", зробивши там усипальницю для своєї дружини. З підвалу йшло близько 5 підземних ходів в різні частини міста. На сьогодні цю інформацію підтвердити або спростувати складно. Тунелі могли бути просто замуровані.
