Я дізнався головне - щоб стати щасливим, треба пережити стан жахливої нещасливості. Якщо не пройти школу горя, щастя не може бути міцним. Три роки живе та любов, що не штурмувала вершини і не побувала на дні, а звалилася з неба готовенька. Любов живе довго, тільки якщо кожен з люблячих знає їй ціну, і краще розплатитися авансом, а то пред'являть рахунок апостеріорі. Ми виявилися не готові до щастя, тому що були не привчені до нещастя. Адже нас ростили в поклонінні одному богу - благополуччю. Треба знати, хто ти є і кого ти любиш. Треба завершитися самому, щоб прожити незавершену історію.
Я сподіваюся, що брехлива назва цієї книги вас не дуже дістала: звичайно, любов живе зовсім не три роки; я щасливий, що помилився.
Фредерік Бегбедер. Кохання живе три роки
