Іноді, після фотосесії, мене мучить совість.
Так, для цього є вагомі причини.
На фотознімках, які ви побачите нижче, зображений один такий випадок, коли я пошкодував про те, що порушив спокій того, кого я фотографував.
Біля старого пенька лежав симпатичний, чорно-білий кіт, який дуже апетитно позіхав, навіть мені, захотілося позіхнути та думки про денний сон відвідали мене в той самий момент.
Кот мав чудовий вигляд на тлі залишків зрізаного дерева, але, хіба, це привід порушити момент, коли. ось-ось, кіт повинен був відійти до сну.
Але, як то кажуть, що зроблене, то виконано.
Я продовжував клацати затвором фотоапарата, і це привернуло увагу кота.
Потрібно віддати належне цьому, вусатого, він виявився дуже доброзичливим і привітним.
Замість того, що б повернутися на інший бік і заснути. або втекти від мене, він підвівся і попрямував в мою сторону.
На жаль, у мене не було нічого, що могло б компенсувати коту його занепокоєння, але, я сподіваюся, ми ще побачимося.
Фотографії, зроблені за допомогою камери Sony Cyber-shot DSC-HX300
Я відредагував фотографію в програмі PhotoDirector, яку також встановив на свій смартфон.
Автор 
Україна
Для своїх публікацій я не використовую стокові фотографії, для мене принципово важливо використовувати для публікації фотографії, які я зробив своїми руками, і я можу назвати їх — авторські роботи.
