20 листопада 1945 року розпочався Ню́рнберзький проце́с - міжнародний судовий процес проти представників Третього Рейху за підготовку та здійснення вторгнень в інші країни та інші злочини під час Другої світової війни.
Між 1939 і 1945 роками нацистська Німеччина захопила багато країн Європи, у результаті спричинила 27 мільйонів смертей, лише в країнах, які входили до складу Радянського Союзу.
Пропозиції щодо того, як покарати переможених нацистських лідерів, варіювалися від показового суду (Радянський Союз) до розстрілів без судочинства (Велика Британія).
У 1945 році Велика Британія, Радянський Союз, Сполучені Штати та Франція домовилися скликати в Нюрнберзі спільний суд, юридичним документом якого стала Нюрнберзька хартія.
У період із 20 листопада 1945 року до 1 жовтня 1946 року Міжнародний військовий трибунал судив 21 найважливішого з живих керівників нацистської Німеччини в політичній, військовій та економічній сферах, а також шість німецьких організацій.
Метою процесу було не лише засудити підсудних, а й зібрати незаперечні докази злочинів нацистів, подати урок історії переможеним німцям та делегітимізувати традиційну німецьку еліту.
Згідно з Лондонською угодою Міжнародний військовий трибунал сформований на паритетних засадах з представників чотирьох держав.
On November 20, 1945, the Nuremberg trial began - an international trial against representatives of the Third Reich for the preparation and implementation of invasions of other countries and other crimes during the Second World War.
Between 1939 and 1945, Nazi Germany occupied many countries in Europe, resulting in 27 million deaths in the former Soviet Union alone.
Proposals for how to punish defeated Nazi leaders ranged from show trials (Soviet Union) to extrajudicial executions (Great Britain).
In 1945, Great Britain, the Soviet Union, the United States and France agreed to convene a joint court in Nuremberg, the legal document of which became the Nuremberg Charter.
Between November 20, 1945 and October 1, 1946, the International Military Tribunal tried 21 of the most important living leaders of Nazi Germany in the political, military, and economic spheres, as well as six German organizations.
The purpose of the trial was not only to convict the defendants, but also to gather indisputable evidence of Nazi crimes, to teach the defeated Germans a history lesson and to delegitimize the traditional German elite.
According to the London Agreement, the International Military Tribunal was formed on a parity basis from representatives of four states.
Членами трибуналу були:
- від СРСР: заступник голови Верховного Суду СРСР генерал-майор юстиції Іона Нікітченко;
- від США: колишній генеральний прокурор США Френсіс Біддл;
- від Великої Британії: головний суддя, лорд Джеффрі Лоуренс;
- від Франції: професор кримінального права Доннедьє де Вабр.
Кожна з 4-х країн скерувала на процес своїх головних обвинувачувачів, їхніх заступників та помічників:
- від СРСР: генеральний прокурор УРСР Роман Руденко;
- від США: суддя Верховного суду США Роберт Джексон;
- від Великої Британії: Хартлі Шоукрос;
- від Франції: Шампентьє де Ріб.
The members of the tribunal were:
- from the USSR: Deputy Chairman of the Supreme Court of the USSR Major General of Justice Iona Nikitchenko;
- from the USA: former US Attorney General Francis Biddle;
- from Great Britain: Chief Justice, Lord Geoffrey Lawrence;
- from France: criminal law professor Donnedier de Vabre.
Each of the 4 countries sent their main accusers, their deputies and assistants to trial:
- from the USSR: Prosecutor General of the Ukrainian SSR Roman Rudenko;
- from the USA: US Supreme Court Justice Robert Jackson;
- from Great Britain: Hartley Shawcross;
- from France: Champentier de Rib.
18 жовтня 1945 обвинувальний висновок було вручено Міжнародному військовому трибуналу і через його секретаріат передано кожному обвинуваченому.
On October 18, 1945, the indictment was delivered to the International Military Tribunal and transmitted to each accused through its secretariat.
Всього проведено 216 судових слухань. Головував представник Великої Британії Джеффрі Лоуренс. Була представлена низка доказів, серед них вперше - так звані «секретні протоколи» до пакту Молотова-Ріббентропа.
A total of 216 court hearings were held. The representative of Great Britain Geoffrey Lawrence presided. A number of pieces of evidence were presented, among them for the first time - the so-called "secret protocols" to the Molotov-Ribbentrop Pact.
Які звинувачення були пред’явлені підсудним?
1.Воєнні злочини:
What were the charges against the defendant?
1. War crimes:
- Murders and cruel treatment of the civilian population in the occupied territories and in the open sea;
- Removal of the civilian population from the occupied territories into slavery and for other purposes;
- Murders and cruel treatment of prisoners of war and military personnel of countries with which Germany was at war, as well as persons sailing on the high seas;
-Purposeless destruction of large and small towns and villages, devastation not justified by military necessity;
- Germanization of the occupied territories.
2.Злочини проти людяності:
2.Crimes against humanity:
- The accused carried out a policy of persecution, repression and destruction of the enemies of Nazism. The Nazis threw people into prisons without trial, persecuted them, humiliated them, turned them into slaves, subjected them to torture, and killed them.
The International Military Tribunal condemned:
To the death penalty by hanging: Goering, Ribbentrop, Keitel, Kaltenbrunner, Rosenberg, Frank, Frick, Streicher, Zaukel, Zeiss-Inquart, Bormann (in absentia), Jodl.
Life imprisonment: Hess, Funk, Raeder.
Up to 20 years of imprisonment: Schirach, Speer.
Up to 15 years in prison: Neurat.
Up to 10 years in prison: Dyonitsa.
The tribunal recognized the SS, SD, SA, and Gestapo organizations as having the purpose of criminal activity. Members of these organizations, who were aware of the criminality of their actions, as well as the leadership of the Nazi Party, were recognized as criminals.
Trials of minor war criminals continued at Nuremberg well into the 1950s.
В мене нема жодного сумніву в тому, що незабаром відбудеться аналогічний суд, але на цей раз на лаві підсудних будуть сидіти російські злочинці. А пункти звинувачення можна взагалі не змінювати, бо вони повністю відображають суть злочинів які чинять росіяни сьогодні на території України.
Трибунал може відбутись в любому населеному пункті України. Це може бути Маріуполь, Бахмут, Буча, Бородянка, Краматорськ, або Залісся чи Богданівка. В Україні безліч населених пунктів, які постраждали від російської агресії. Впевнений, що любий населений пункт з радістю прийме на своїй території такий поважний міжнародний трибунал.
Я не розумію, як так сталось, що росія - країна яка була стороною звинувачення в Нюрнберзькому процесі, не вивчила черговий урок історії. Не так багато часу пройшло від тих подій, як росія сама стала на шлях беззаконня та злочину міжнародного масштабу.
Надіюсь, що сучасні історики швидко все проаналізують і нададуть відповідь на це питання.
I have no doubt that a similar trial will take place soon, but this time Russian criminals will sit on the dock. And the charges cannot be changed at all, because they fully reflect the essence of the crimes committed by the Russians today on the territory of Ukraine.
The tribunal can be held in any settlement of Ukraine. It can be Mariupol, Bakhmut, Bucha, Borodyanka, Kramatorsk, or Zalissya or Bohdanivka. There are many settlements in Ukraine that suffered from Russian aggression. I am sure that any locality will be happy to host such a respected international tribunal on its territory.
I do not understand how it happened that Russia, a country that was a party to the accusation in the Nuremberg trial, did not learn yet another lesson from history. Not so much time has passed since those events, when Russia itself entered the path of lawlessness and crime of an international scale.
I hope that modern historians will quickly analyze everything and provide an answer to this question.
