Я насолоджуюсь цими останніми теплими днями. Для мене це ще літо. Коли ми повернулися з моря, то в усій країні було похолодання. І на морі, з якого ми трішки завчасно втекли, і у нас за 700 км від моря. Було дуже сумно через це. Важко уявити, що в один день ти засмагаєш на пляжі, а на наступний маєш одягнути теплу куртку і шкарпетки...
the grapes are almost ripe.
Проте осінь злякала нас, але дала місце бабиному літу. Я не знаю, як цей вислів перекласти на англійську... Бабине літо — це коли восени є досить тепло і сонячно. Ніби й літо, але дні вже короткі, ранки і вечори прохолодні і вологі. Зараз ми з котами просто радіємо життю. А я окрім того ще й морально готуюсь до похолодання.
coffee and goodies help me work. (But all is well that in moderation😉
Цього року ми хочемо бути тут до кінця жовтня. Синоптики прогнозують швидку зиму і перший сніг:(
Я рада, що ми провели це літо тут. Що я здійснила свою давню мрію — пожити в селі. Що завдяки Hive я можу заробляти кошти на життя, не виходячи за межі улюбленого салу.
Зараз у мене немає мрій. Доведеться їх придумати у холодні осінні вечори...
my house and Fro (it's my car's name 🙂), who protect me from the cold and move me in space
А щодо найближчих планів, то я б хотіла організувати кілька красивих вечорів з поезією й музикою. Я люблю робити такі речі, але водночас завжди скиглю, що не маю лідерських здібностей і вміння планувати час. А ще я дико боюсь відмов, якихось дрібних проблем. Можливо щось і змінилося за цей час? В будь-якому разі, хочеться зробити щось корисне для людей.
I admire this nice autumn day
Зараз я прийшла на своє робоче місце, але писати складних статей не хочеться... Хочеться пити щось смачне і писати мудрі чи не дуже роздуми. І всіма органами чуття запам'ятовувати літо. А в даний момент я поставила собі завдання зробити кілька фото для цього допису. Фішка в тому, що у мене на колінах 6 кг наглого кота. Ось все, що я можу побачити і зафіксувати в даний момент!
impudent cat's snout knows that there is warm on my knees!
А ще цікаво писати у власний блог і знати, що майже ніхто тебе не прочитає:) Окрім вибраних:))) Такий собі щоденник. Колись я чесно вела щоденники, але тепер лінь-матушка. Певно людство скоро розівчиться писати вручну, як ми роздумували з @nadin-zakrevska.
Отож тут у мене є певне місце для роздумів, на яких я не хочу заробити, а просто висловити.
Залишайтеся поряд!!!
Thanks for your visit, voting and comments! Stay close. Bie.