Недавно послухала інтерв'ю одного кльового чувачка про позитивну і негативну мотивацію. Дуже зайшло.
Мотивація поділяється на позитивну і негативну, і якщо у тебе немає однієї з них - тобі капець.
Негативна - це те, від чого ти біжиш. Припустимо, ти живеш за гаражами і їж на мусорці.
(У чувачка прикладом була хрущовка з холодною водою, але він, мабуть, давно спілкувався з народом і не знає, що це ніфіга не погана мотивація, а реалії. Часто навіть ціль)))
Приклад не так вже й важливий, месседж, думаю, понятний.
Так от, тобі набридає, і ти хочеш звалити. У тебе є від чого бігти.
Якщо у тебе немає негативної мотивації - ти просто не стартанеш.
Але ти, припустимо, хочеш купити ламбо (щоб було за чим їздити за смузі).
Це позитивна мотивація. Якщо у тебе немає уявного ламбо і смузі, тобі нікуди бігти. Може ти і стартанеш зі свого гаража чи хрущоби, але куди бігти-то?!
Дуже сподобалась думка, вродє і просто, і геніально.
А далі почала розвивати думку і мене довбануло вторічно)
Особисто мені майже пох жити за гаражами чи в ламбо. Мною керує любопитство. Через нього я влізла в крипту, фінтек. Дічайше цікавить венчур, тому я вивчаю інфу, подаю заявки на всілякі гранти, акселератори. Одного разу я навіть пройшла зі своєю заявкою в Український Фонд Стартапів, а ви ж напевно в курсі, що всі Андерсени і Горовіци просипаються в холодном поту при одному погляді на вимоги УФС/
В общєм, де така категорія як любопитство в системі “позитивна-негативна мотивація”?