Я стараюсь, і не виходить. Стає тільки гірше. Таблетки не допомагають. Я наче в пастці. Хочу як раніше, цілими днями щось робити із волонтерами, так я не мала часу думати і спала вночі. а мушу працювати. Не уявляю, куди діти одні і ті ж думки,, особливо вночі 😞