Це сталось неочикувано

Трофей

Вітаю шановні читачі.

Одного дня мене мій напарник погукав на рибалку, ну як тут відмовиш? Погодився.
Зібрав всі речи, приготував рибі смаколиків, й о 5:00 ранку ми вирушили до водойми.
День ні задався, повітря ні було, й на воді стояв поний штиль.

Я розклав дві вудки, обладнав надійними засобами, й закинув. Закидував я через кожні 20 хвилин, проходив час, до мене постійно підбігали люди які виходили у цей час на ранкову пробіжку, й постійно питали, чи є риба? Я відповідав що у водоймі є, вони сміялися.

Постійно приходили нові рибалки, які ловили на блешню або на поплавець, вони мені ні заважали, була справа що я комусь заважав, але то інша історія.

Час проходив, але ні якої реакції рибини не було, я продовжував закидати вудки.
Й ось до мене підійшов чоловік, й ми почали розмову, хоча я знаю що повинна бути повна тиша, з'ясувалось що цей чоловік також рибалка, й у свій час служив в армії.
Ми продовжували розмову раптом о 14:40 сталась довгоочікувана покльовка, я кинувся до вудки та підсік рибину, чоловік був трохи здивований, він спитав мене тобі допомогти? Я відповів що не проти допомоги, він взяв підсаку та спустився по каміннях до води.

Рибина с початку йшла на мене, потім коли відчула що глибина змінюється почала свій супротив, через COVID-19 я навіть забув що таке супротив рибини.

Побачивши коропа чоловік прийняв його у підсаку, рибина заважила 5.2 кіло.коли я поклав рибину на підлогу, збіглись всі рибалки, щоб сфотографувати трофея. Мене навіть ні підпускали до мого улову, потім коли всі нафотографувались розійшлися. Я не вірив що це сталось.

Посилання дивиться тут: https://www.kramnycja-ua.com/rybalsky-blog/lovlya-koropa/yak-lovyty-koropa-na-pruzhynu.html
image.png

H2
H3
H4
3 columns
2 columns
1 column
1 Comment
Ecency