Сьогодні у мене мало кадрів... Мало гарних кадрів. І мало сил. Але я хочу привітатись і все таки протягнути нитку своєї розповіді крізь цей день... Бо ж субота. Планувала розповісти про іншу кицю. Але оця руда красуня займає в мене весь час та увагу.
Вкінці травня їй зробили операцію. Видалили три зуби, вирізали новоутворення у вусі (поліпи) і весь слуховий прохід, адже там було багато поліпів.
Киця носить спеціальний комір, але не хоче в ньому їсти. Коли я знімаю комір, вона одразу ж починає окрім прийняття їжі чухати вухо... Сьогодні були в лікаря, на жаль краєчок таки надірвала. Поки що лікуємось і чекаємо зняття швів.
Киця тепер має зовнішнє і внутрішнє вухо, в середнього нема. Чи буде вона чути? Частково так. Сподіваюся.
Похід до лікаря їй не дуже сподобався, як і промивання швів... А от лежати на колінах і муркотати — це приємне заняття. У нас знову вимикають світло через клятих років, які б'ють по інфраструктурі. Якщо це відбувається ввечері, тоді я беру на коліна Апельсину і слухаю, як вона муркоче. Інтернет і телефонний зв'язок в цей час дуже погані.
Вона вчить мене чогось. Терпіння, смирення, спокою, віри. Я сподіваюся, що ваші котики будуть здорові. А в разі чого, ви будете за них боротися. Бо ж люди ми чи хто?
Кожен ваш голос — це допомога бездомним тваринам України. Їжа, вакцинація, лікування, стерилізація та ін. Наша країна є відсталою у ставленні до бездомних тварин. І не потрібно прикриватись війною. Вона лише підсвітила різні якості кожної людини.
