Hello everyone, on the weekend I rested in nature near the lake. When the city gets hot, I really want to run away from the tall buildings. This time it was a small village outside the city. A large lake spread out in the middle of the village. Swans swam gracefully in the lake. The water in the lake, as it seemed to me, reflected the sky and clouds. Therefore, the water seemed to be gently blue. And the clouds from the sky peered into their reflection in the lake.
Earlier, I also came here. There are fewer swans this year. I counted about thirty adult birds. They come here every year. Once there were more than a hundred swans. Then, for some reason, the villagers burned reeds around the lake and the swans were forced to leave the lake and look for another safe body of water. Maybe even a few swans died hatching their offspring in the reeds, I don't know for sure, but the actions of the villagers were unpunished at the time.
Привіт усім, на вихідних я відпочивала на природі біля озера. Коли в місті наступає спека, то мені дуже хочеться втекти подалі від високих кам'яниць. Цього разу це було невелике село за містом. Посеред села розкинулося велике озеро. В озері граційно плавали лебеді. Вода в озері, як мені здавалося, відзеркалювала небо і хмари. Тому вода здавалася ніжно голубою. А хмари з неба заглядати в своє відображення в озері.
Раніше, я також сюди приїжджала. Лебедів в цьому році менше. Я нарахувала близько тридцяти дорослих пташок. Вони щороку сюди прилітають. Одного разу лебедів було більше ста. Тоді мешканці села чомусь палили очерет навколо озера і лебеді змушені були покинути це озеро і шукати іншу безпечну водойму. Можливо навіть кілька лебедів загинули, висиджуючи потомство в очереті, я цього точно не знаю, але дії мешканців села були тоді безкарними.
It was enough for me to sit on the shore of the lake and admire the incredible view and peace that was present there. The swans did not swim close to me. They looked in my direction and did not dare to approach. They repeatedly dip their heads and long necks into the water, looking for food. I did not take bread, because I know that it harms the birds and it even leads to the death of the birds. They know how to find their own food.
Мені достатньо було сидіти на березі озера і милуватися неймовірним краєвидом і спокоєм, які там були присутні. Лебеді не підпливали до мене близько. Вони дивилися в мою сторону і не наважувалися наближатися. Вони раз по раз занурюватися свою голову і довгу шию в воду, шукаючи їжу. Я не брала хліба, тому що знаю, що він шкодить птахам і це призводить навіть до смерті птахів. Вони вміють знаходити самостійно собі їжу.
Thank you all for your attention. This is my application for participation in the THE REFLECTION HUNTERS CONTEST - Round 117
Дякую всім за увагу. Це моя заявка на участь в конкурсі відображень.