Hi to all. Most often, the shadow can scare with its hidden essence. But if this is a kindergarten and if we need to depict autumn, without the sadness of a sunny summer, then here is my new work for you!
When you spend the whole day in a room where more than twenty children play loudly, you want to look out the window more often. Then I become different, I abstract myself from the noise, crying and laughter that sounds in the room. Children, they are children! They cannot understand my soul.
Привіт усім. Найчастіше тінь може страшити своєю прихованою сутністю. Але якщо це дитячий садок і якщо нам потрібно зобразити осінь без смутку за літом, то ось вам моя нова робота!
Коли весь день знаходишся в приміщенні, де гучно граються понад двадцять дітей, то хочеться частіше дивитися у вікно. Тоді я стаю інша, я абстрагуюся від шуму, плачу і сміху, який звучить в приміщенні. Діти, вони ж такі діти! Їм не зрозуміти моєї душі.
I would like to devote this time to sitting somewhere at a table in a street cafe, or reading a book wrapped in a warm shawl in the park. No, I would probably write a book about my desire to be free in thoughts, actions, free from shadows and sadness.
But nothing happens without a shadow. All things leave a shadow, just as people leave a mark in our lives, and we in theirs. Everything depends only on whether we want it, to remain in someone's memories.
Thank you for your attention and for the opportunity to express yourself in photos and thoughts.
See you!
Я б хотіла цей час присвятити сидінню десь за столиком вуличного кафе, чи в парку закутавшись теплим шалем читати книжку. Ні, я б мабуть написала книжку про моє бажання бути вільною в думках, діях, вільною від тіней і смутку.
Але нічого не буває без тіні. Всі речі залишають тінь, як і люди залишають слід в нашому житті, а ми в їхньому. Все залежить тільки від того, чи ми цього хочемо, залишитись в чиїхось спогадах.
Дякую вам за увагу і за можливість висловитися в фотографіях і думках.
До зустрічі!