Осінніми ранками можна побачити багато цікавого. Наприклад, танцюючих примар 😀. Як це можливо, спитаєте ви? Ну, в першу чергу, потрібно мати розвинену уяву 😄. А потім потрібно, щоб після того, як над ранок заморозок вкриє все довкола, зійшло сонечко і своїм промінням почало нагрівати все, до чого зможе дотягнутися.
Першими нагріваються предмети темного кольору, наприклад стара іржава бочка, які починають парувати. Цю водяну пару добре видно у холодному ранковому повітрі пізньої осені, а ще вона химерно закручується у повітряних потоках. Саме так я і вгледів примар, що начебто танцюють у повітрі, осіяні ранковим сонечком.
Таке саме можна спостерігати і над темними мокрими дошками, які колись були частиною дерев'яного піддона.
