Сьогодні з дружиною пішли до нашого будинку, який ми ще будуємо. Я мав там роботу, дружина пішла гуляти із нашим сином, щоб він заснув у візочку. Я підійшов до будинку з північної сторони, дружина - з південної. Раптом вона мене покликала. "Іди-но сюди, тау таке твориться!". Я підійшов і побачив десятки, а може і сотні сонечок, які повзали по стіні будинку, фундаменті, дерев'яних опорах тераси, літали в повітрі. Деякі з них навіть потрапили у відро із дощовою водою, яке стояло під водостоком.
Я не знаю, що це таке сьогодні було, чому стільки різних сонечок зібралося в одному місці. Можу впевнено сказати, що вони були тільки на нагрітих сонцем поверхнях, на північній стороні, в тіні, я не бачив жодного сонечка. А там де вони були, вони були дуже різними - двокрапковими, семикрапковими, навіть чорними з двома великими червоними і двома меншими такого ж кольору цятками, таких сонечок я до того ніколи не бачив.
Як я казав, у повітрі також літало дуже багато сонечок. Це стало дещо лякати, особливо після того, як одне сонечко залетіло мені прямо в ніздрю. Звісно, що я одразу його видув, але я став їх більше остерігатись.
Ще був один цікавий момент, коли я фотографував одне з сонечок, то воно полетіло просто в камеру і я сфотографував його прямо в польоті.
Ввечері, коли стало холодніше, сонечок я вже не бачив, десь поховалися мабуть. Цікаво, чи прилетять вони наступного дня, адже завтрашній день також прогнозують теплим.