The end of summer, but not the end of life / Кінець літа, але не кінець життя

Останній тиждень літа. Сьогодні я усвідомив це та дуже здивувався, тому що не міг повірити, що час настільки швидко промайнув. Ще от нещодавно я дивився, як діти в соціальних мережах раділи закінченню школи та канікулам, а ще трішки раніше, як і всі інші жителі планети зіткнувся з пандемією та зміною звичного життя.

The last week of summer. Today I realized this and was very surprised because I could not believe that time passed so quickly. Until recently, I watched as children on social media rejoiced at the end of school and vacation, and a little earlier, like all other inhabitants of the planet faced a pandemic and a change in normal life.

31662265_1941797316135017_4112402809071075328_o.jpg

Хоча з іншої сторони, а чи стало воно сильно інакшим? Окей, ми довго не могли пересуватись потягами та громадським транспортом, відмінили концерти, массові заходи, весь світ перейшов на віддалений режим роботи, більшість стали більш обережними.

Although on the other hand, has it become very different? Okay, we couldn't travel by trains and public transport for a long time, we cancelled concerts, mass events, the whole world switched to remote operation, most of us became more careful.

106018557_2550398055274937_3345358180969634818_o.jpg

Але для мене життя продовжилось в звичному темпі. Рідко тут публікуюсь, тому ще практично два тижні працюю без вихідних і так буде тривати, аж до 2 вересня. Сподіваюсь скоро зміниться це все. Але тепер я хочу не про роботу.

But for me, life went on at the usual pace. I rarely publish here, so I work almost two weeks without days off and it will continue until September 2. I hope all this will change soon. But now I don't want to talk about work.

83721455_2550398031941606_5756734066508166960_o.jpg

Не дивлячись на пандемію, не дивлячись на те, що вільного часу не так багато через роботу я все таки не забуваю насолоджуватись життям та проводити час з найріднішими та найближчими людьми. Чи помічати щастя в дрібницях, котрі хтось інший не побачить. І карантин цьому взагалі не заважає :)

Despite the pandemic, despite the fact that there is not much free time because of work, I still do not forget to enjoy life and spend time with loved ones. Or to notice happiness in trifles that someone else will not see. And quarantine does not interfere with this at all :)

90046394_2463876073927136_7531329972212858880_o.jpg

Хоча, звичайно, я очікував, що це літо буде геть інакшим. З подорожами, концертами, можливо із побаченням з морем чи бодай із посиденьками з друзями до самого ранку десь на березі річки. Ну що ж, воно буде таким наступного року, а поки що я просто думками прощщаюсь із цим шаленим, в не найкращому сенсі цього слова, літом та обіцяю собі пережити сірі будні та холодні вечори.

Although, of course, I expected this summer to be completely different. With trips, concerts, maybe a date with the sea or at least a get-together with friends until the morning somewhere on the river. Well, it will be like this next year, and for now, I'm just mentally saying goodbye to this crazy, not in the best sense of the word, summer and I promise myself to survive the grey weekdays and cold evenings.

117181988_2581458562168886_5597339506788695076_o.jpg

А чи змирились ви із тим, що літо вже закінчилось?

Have you come to terms with the fact that summer is over?

H2
H3
H4
3 columns
2 columns
1 column
5 Comments