Я вже розповідав в своєму привітальному дописі про те, що свого часу відмовився від ідеї створення комерційних фотографій та вибору професії «фотограф». З того часу все, що я знімаю – мої власні ідеї. Одразу зізнаюсь, що таких у мене дуже багато, от якби ще знайти стільки вільного часу, відповідних моделей чи, навпаки, фотографа, котрий знімав би мене в ролі головної моделі.
I have already said in my congratulatory message that at one time I gave up the idea of creating commercial photographs and choosing the profession of "photographer". Since then, everything I shoot is my own ideas. I immediately admit that I have a lot of them, if only I could find so much free time, suitable models or, conversely, a photographer who would take me as the main model.
Одна із таких ідей була втілена в життя в серпні далекого 2014 року, де героєм кожного фото є саме я. Задум був до біса простий – показати пост апокаліптичний світ, де живими залишились декілька людей. Якою була причина цієї катастрофи я не думав, але натхненний всілякими фільмами та серіалами на цю тематику взяв в руки камеру вирушив до напіврозваленого приміщення, котре здалось найбільш підходящим та провів зйомку керуючи своїм особистим фотографом.
One of such ideas was implemented in August 2014, where the hero of each photo is me. The idea was damn simple - to show a post-apocalyptic world where several people survived. What was the cause of this catastrophe, I did not think but inspired by all sorts of movies and TV series on this topic took the camera in hand and went to the dilapidated room, which seemed the most suitable and took pictures while managing his personal photographer.
Із реквізитом також не дуже заморочувався. Це ж світ після свого закінчення, про розкіш чи величезну кількість різноманітних аксесуарів думати не потрібно, тому старенька сокира, окуляри та спеціально розірваний одяг змогли створити необхідний образ.
I didn't bother with the props either. This is the world after its end, you do not need to think about luxury or a huge number of different accessories, so the old axe, glasses and especially torn clothes were able to create the necessary image.
Звичайно, після фотосесії мені прийшлось ще деякий час витратити на обробку фотографій, щоб добавити більше художнього ефекту та зробити мій пост апокаліптичний світ більш реальним за рахунок кольорової гамми. І, звичайно, необхідно було ще позбутись всіляких непотрібних елементів в кадрі.
Of course, after the photo shoot, I had to spend some more time processing the photos to add more artistic effect and make my post-apocalyptic world more real due to the colour scheme. And, of course, it was necessary to get rid of all sorts of unnecessary elements in the frame.
Власне, я до сьогоднішнього дня пам’ятаю, як натхненно все це робив і, як тремтіли мої руки, коли почав фотографії завантажувати до соціальної мережі. Я хвилювався як відреагують мої друзі та знайомі на мій маленький експеримент і ось, сьогодні в мене дежавю. Я знов хвилююсь, як на ці роботи відреагуєте ви 😊
In fact, I still remember how inspired I was to do all this and how my hands trembled when I started uploading photos to social media. I was worried about how my friends and acquaintances would react to my little experiment, and today I have deja vu. I am worried again how you will react to these works 😊
Ось ще декілька робіт | Here are some more works
