Вчора був чудовий ранок. Ця думка виникла під час вранішньої повітряної тривоги, якої вчора не було. Я довго думала - варто виходити гуляти з Хенком чи ні, але згодом таки вийшла. Вибухів цього разу я не чула. Але, дізнавшись із телеграм-каналів, що мій Київ атакують дрони-камікадзе іранського виробництва, була поглинута психологічно і не могла сприйняти жодних звуків навколо як безпечних.
У нас у громаді, що знаходиться практично впритул до міської лінії Києва, просили жителів на час повітряних тривог не користуватися ніякими приладами, що нагадують звук мопеду. Адже саме цей звук властивий іранським дронам. І саме за цим звуком можна визначити, де вони летять. Тому будь-які сторонні шуми від бензопил, мопедів та інших схожих девайсів заважає визначити, куди направляється смертоносний дрон.
Але все одно, люди не завжди реагують у селах на повітряні тривоги. А так як зараз йде підготовка до опалювального сезону, то багатьом людям просто необхідно порізати бензопилкою привезені дрова. Але ж таким, як я, оці звуки в момент атаки Києва дронами аж ніяк не додають спокою.
Весь день хотілося, щоб у новинах не виявилося загиблих. Але, на жаль, на даний момент вже 4 жертви із зруйнованого дроном будинку у центрі Києва. В тому числі - сімейна пара, яка чекала народження дитини...
У мене вже жавно зникли будь-які емоції на рахунок втрат живої сили противника. Але жертви мирного населення, що спричинені агонією безсилої армії агресора, вбивають та викликають спрагу промсти. Ви, 'армія росії'. Ви з ким воюєте? Із ненародженими українцями? В мирному місті? Імпотенти ви всі, разом з вашим неадекватним керівництвом. Бо тільки імпотент, не маючи шансів нормальної перемоги у битві, вдається до підлого нападу. Як, наприклад, - зняти штани біля дитсадка і виставити на загальний огляд свої геніталії. І отримувати від цього кайф та почуття 'всесильного мужика'.
От хто ви такі, дебільні армійці. Але зняті вами штани нас не тривожать: зіб'ємо всіми доступними методами те, чим ви нас намагаєтесь налякати!
Слава Україні! Смерть ворогам!
