Молодий зі старостами входить до хати, де за столом (на посаді) сидить молода схиливши голову на стіл. Голову їй накривають наміткою і кладуть зверху хліб та сіль. По праву руку від неї сидить її старший брат та молодші брати із піднятими догори палицями. Старости молодого починають перемовини з братами щодо викупу за молоду. Як правило, домовляються на невеликій сумі грошей та подарунків, найчастіше ножів (це відгомін ще дуже архаїчних традицій, коли молоду викупляли за зброю). Отримавши викуп брати виходять з хати, а старости за рушника підводять до столу молодого, піднімають його на лави і тричі по лавках обводять навколо столу. Нарешті підводять до молодої. Молодий знімає з неї намітку, до помагає підняти голову і руки зі столу – цілує її. З цього моменту весільне свято наповнюється еротичним змістом яке розвивається до кульмінації єдності молодих – обряду “комори”.
Після того як молодий сів коло молодої, починається розподіл подарунків між ріднею молодої, це ще продовження викупного обряду за молоду. Дружко або старший боярин, діставши благословення від старости, кладе кожний подарунок окремо на тарілку з хлібом і голосно викликає того, кому він адресований. Все відбувається досить урочисто словами: “Чи є в хаті такий чи такий родич молодої? Молодий та молода , сват і свашка та я ласкаво просимо прийняти цей почесний подарунок. Прошу вас…!”.
Після того переходять до розподілу подарунків від молодої. Мати молодої виносить з комори відро вишитих рушників, їх дають старшому бояринові і той розпочинає таку саму церемонію з обдаровування вже роду молодого. Обдаровування рушниками це символічне пов’язування двох родів.
