Пологи проходили вдома, без сторонніх.
Головною особою, від якої залежав успіх цього процесу - була так звана баба-повитуха (“баба-кушарка”, “баба-бранка”, “баба-пупорізка”). Повитухами ставали жінки, які гарно прожили в парі і вже за віком не могли мати дітей.
Баба-повитуха виконувала певні ритуальні дії перед тим як прийняти пологи. Відмикала всі замки в хаті, відчиняла двері, розплітала волосся та розв’язувала всі вузли - аби дитина легко народилася.
Вона приносила з собою свячену воду для купання новонародженого, свячене зілля, щоб окурювати породіллю та Стрітенську свічку, яку запалювала перед тим як помолитися Божій Матері. Також приносила конопляне або лляне прядиво, щоб перев’язати дитині пупа (аби дитина була плодовитою). Пуповину хлопчикам відсікали на сокирі, а дівчатам на веретені або гребені.
Вважалося - що жінка після пологів ставала “нечистою” і могла зашкодити оточуючим, зменшити врожай чи сімейний достаток. Тому баба-повитуха проводила обряд “очищення” породіллі та себе за допомогою освяченої води. Вона скроплювала породіллю, три рази давала надпити води та змивала зовнішньою стороною долонь її руки та обличчя. Породілля натомість зливала на руки повитухи, після чого обдаровувала її підносячі хліб, сіль, полотно або намітку.
Вже після пологів баба-повитуха виконувала ще один важливий ритуал - “першу купіль”, який мав захистити новонароджену дитину від злих духів. У воду доливалася освячена вода, лікарські трави, шматок хліба або зерна, іноді монети. Воду після “купелі” на ранок виносили на двір і виливали під плодове дерево.
Зазвичай у баби-повитухи була так звана “родопомічниця”, яка допомагала приймати пологи і переймала від неї всі знання, аби згодом теж стати повитухою.
Ще певний час після пологів баба-повитуха знаходилася біля матері і дитини, обходжувала їх, готувала їсти, допомагала прибратися в хаті.
Баби-повитухи мали найбільший авторитет і шану в громаді.
(фото Є.Гайової, Закарпатська обл. "Мати з дитиною". Фото з сайту authenticukraine.com.ua)