Останній обряд в хаті молодої – перевезення її до хати молодого. Починається він з вечері. За стіл сідають в наступному порядку: молодий на самому почесному місці, на покуті під образами; молода по праву руку від молодого; біля молодого і молодої сидять дружба, дружка і т.д. Старший боярин сідає навпроти молодого.
Подають вечерю зі звичайних страв. Молоді знову не їдять за столом, а пізніше підуть вечеряти в комору, де їм дають одну тарілку і одну ложку на двох.
Повечерявши, дівчатам нагадують що вже час прощатися з молодою та йти додому. Дівчата прощаються співаючи пісню: “Прощай, прощай, подруженька, бо ми вже йдемо, твоє дівування з собою беремо”.
Першою прощається старша дружка. Вона бере молоду за руку і вдає, ніби хоче її забрати з собою. Але молодий одразу затримує молоду, вхопивши за поли одягу і тримає так, поки не попрощаються всі дівчата.
Після цього знову виносять на двір діжку накриту рушником, зверху кладуть хліб і сіль. Молоді у супроводі присутніх тричі обходять навколо діжки. Іноді молоду випробовують, підкидаючи під ноги поліно. Молода може переступити через нього, відштовхнути ногою, або підняти і відкинути від себе. Останній варіант вважався правильним. Виконавши цей обряд всі знову повертаються до хати. Свашки починають співати про розлучення молодої зі своїм родом, а бояри молодого тим часом вантажать придане молодої на віз - це могла бути бодня у бідних, або скриня у заможніших дівчат. Всередині знаходились всі особисті речі та одяг молодої.
Бояри допомагають молодій сісти на віз і кладуть їй під ноги чорну курку з перев’язаними лапами, що обов’язково дає їй мати. Молодий і старший боярин сідають по обидва боки молодої. Тоді мати бере коней за поводи і виводить з двору, бажаючи дочці щасливої долі і прохаючи молодого берегти і не ображати молоду.
Вже в досить пізній час поїзд вирушає до хати молодого. Всю дорогу свашки співають пісню: “Вроди, Боже, гречку, чорну, кострубату, ми везем невістку, молоду й багату”.
Картина М.Трутовського "Весілля в Малоросії".