Ворон, або ще в народі його називають – крук. Всі ми кожного дня зустрічаємо цього великого птаха із блискучим чорно-синім оперенням. Він вважається лісовим мешканцем, але поживу переважно шукає біля людей.
В народних уявленнях ворон вважається “нечистим” птахом, що пов’язаний зі світом мертвих. Цю репутацію він здобував протягом століть завдяки тому, що харчується падаллю. І вже в козацьку добу цей образ увійшов до пісенного фольклору як представник смерті. На полі бою після битв зазвичай лишалось багато загиблих і оперативно їх зібрати та поховати не завжди вдавалося. А тому ці птахи налітали цілими зграями щоб поживитись людською плоттю. У одній з козацьких пісень знаходимо слова: “Чорний ворон прилітає, тіло об’їдає, кістки покидає”, або у Т.Шевченка “Гайворони клюють очі козацькії”.
Люди вірили, що ці птахи мають диявольську природу, а чорт може приймати подобу ворона. Також душі злих людей в народній уяві представлялись воронами.
Але поруч з такою гнітючою репутацією, в українському фольклорі знаходимо і шановливе ставлення до цього птаха. Вірили, що він володіє таємницею живої та мертвої води. Вважається, що ворон, через свою здатність жити 100 і більше років – є мудрим птахом і може передбачати смерть, нашестя ворогів і знати, де заховані скарби. А в гніздах воронів може бути дорогоцінне каміння.
В усному фольклорі, в казках та билинах ворон, зазвичай, дає мудрі поради героям.
З цим птахом пов’язано і багато народних прикмет:
Ворон кряче – на нещастя, ворона – на дощ;
Ворона здіймається догори – на погоду;
Взимку ворони кружляють у повітрі – на дощ;
Летять зграями і крячуть – на негоду;
Як ворони сідають внизу дерева – то буде холодно;
Якщо сяде біля хати і тричі крякне – чекай недоброго.
Також цей образ зустрічаємо і в народних приказках:
“На мене люди брешуть – як крячуть ворони” (про пліткарство);
“Годуй ворону, а вона тобі потім очі виклює” (про невдячність);
“Вороняче гніздо в голові має” (не з повна розуму);
“Ворона тобі в рот залетить” (про роззяву)
“Бодай над тобою ворони крякали” (прокльон);
“Проси в ворони сиру” (про зажерливість).
